muslim.uz
أجرى سماحة المفتي الشيخ عثمان خان عليموف لقاءات في منطقة ستوربول
جرى سماحة المفتي الشيخ عثمان خان عليموف الذي يقوم بزيارة إلى روسيا الفيدرالية لقاء مع مفتي منطقة ستوربول السيد الحاج محمد رحيموف ومجموعة من العمال المهاجرين الأوزبك.
كما تعرف سماحته على نشاط المساجد والمدارس في مدينة بياتيكورسك.
في البداية جرى الكلام بين الطرفين في اللقاء مع مفتي منطقة ستوربول عن أهمية الحفاظ على التقاليد الإسلامية وتعزيز العلاقات الأخوية بين البلدان المسلمة ودعم أواصر التعاون. وحدث سماحة الشيخ عثمان خان عليموف عن الأعمال الخيرة والتغيرات الهائلة التي تجرى في أوزبكستان في مجال الدين وأشاد سماحته العلاقات المتحسنة بين أوزبكستان و منظقة ستوربول حولا بعد حول وأكد أن مسؤولي إدارتي المسلمين قد أجروا لقاءات عديدة في السنتين الأخيرتين.
والتقى سماحته مع العمال المهاجرين الأوزبك في ستوربول و ألقى كلمة وعظهم فيها العمال وأمرهم بالمعروف ونهاهم عن المنكر ونصحهم بأن يمثلوا أوزبكستان تمثيلا حسنا وبحب الوطن وقداسة الأسرة.
وتفقد سماحته أماكن عمل المهاجرين الأوزبك ومساكنهم وتعرف على ظروف معيشتهم وأجاب على أسئلتهم. والتقى مع عجوز سمرقندية تعيش في ستوربول منذ سنوات عدة وتحدث معها. وتكلم إلى راديو بيتيكورسك عن التغيرات الإيجابية في الساحتين الاجتماعية والاقتصادية وفي مجال الدين في أوزكستان.
خدمة الإعلام لإارة مسلمي أوزبكستان
Қуръон мусобақаси Жиззах ва Сирдарёда давом этади
Бугун, 16 январь куни Қуръон мусобақасининг ҳудудий босқичлари Жиззах вилоятида давом этади. Сирдарё вилоятида эса мусобақанинг дастлабки ҳудудий босқичига оқ фотиҳа берилади.
Жиззах вилоятидаги мусобақанинг ҳудудий босқичи Жиззах шаҳридаги мусиқали драма театрида давом этмоқда. Сирдарё вилоятида эса мусобақанинг дастлабки ҳудудий босқичи Гулистон шаҳридаги “Осиё” кошонасида бошланади.
Бизни кузатишда давом этинг, ушбу икки вилоятдаги ҳудудий босқич жараёнларини жонли хабарларда ёритиб борамиз.
Ўзбекистон мусулмонлари идораси Матбуот хизмати
تزوير الواقع ظلم
ن إدخال الوزارة الخارجية للولايات المتحدة أوزبكستان في قائمة الدول العشر التي توجد قلقا من أجل انتهاك حرية الضمير والاعتقاد يسبب غضبا عند المسلمين. ويشمل تقرير الوزارة الخارجية الأمريكية الذي تم إعلانه في سنة 2018 عدة دول مثل إيران والصين وكوريا الشمالية وميانمار وإرتريا والسودان والمملكة العربية السعودية.
إن إدخال أوزبكستان في هذه القائمة أمر خاطئ لا يمثل الواقع. فإنه قد حدثت تغيرات كثيرة وإصلاحات عديدة في أوزبكستان وتسهيلات كثيرة في مجال حرية الضمير والاعتقاد. وقد تم إجراء أعمال هائلة بمبادرة شخصية من رئيس الجمهورية ومساعيه المشكورة في سبيل الحفاظ على التقاليد الدينية وإنماء مستوى معارف السكان الدينية. هنا نورد أمثلة محددة:
تم افتتاح مركز للثقافة الإسلامية ومركزين للبحوث العلمية وخمس مدارس مختصة لتدريس العلوم الإسلامية في المحافظات. وأنشئت مدرسة إسلامية عالية إلى جانب المدارس الإسلامية العشر كما أنشئت دراسة عن طريق المراسلة في المعهد الإسلامي وزاد حجم قبول الطلاب في المؤسسات التعليمية مائة وخمسية بالمائة.
وقد أعيد بناء 15 مسجدا وتم ترميم 55 مسجدا وفي نفس محافظة سرخاندريا تم فتح 4 مساجد جديدة وسيفتح 4 أخرى قريبا. وقد أقيم تعليم عن بعد في العلوم الإسلامية عبر الموقع الرسمي للإدارة الدينية وتجري أعمال الدعوة الإسلامية من خلال مواقع الإنترنت والشبكات الاجتماعية.
وتقام مسابقات القرآن الكريم تحت إشراف وتوجيهات شخصية لرئيس الجمهورية وتم إنشاء أكاديمية أسلامية تشتغل بتهيئة متخصصين وباحثين في علوم القرآن والفقه الإسلامي وعلوم الحديث وعلم الكلام.
وقد ازدادت برامج تلفيزيونية بمشاركة رجال الدين وصار عدد بث برامج "ضيا" و"هدايت سري" أكثر مرتين.
ووصلت عدد مجلة الهداية المطبوعة إلى مليون ومائة وخمس وأربعين مجلة وجريدة إسلام نوري إلى 820 كما تطبع كتب ورسائل دينية تزيد أسماؤها على 200 اسم بمئات ألف واحد.
وبدأ طبع المصحف الشريف في أوزبكستان تحت إشراف إدارة مسلمي أوزبكستان بالتعاون مع دار السلام للنشر والطباعة والأزهر الشريف في مصر وتعد أوزبكستان دولة ثالثة في العالم يطبع فيها المصحف الخاص للعميان.
وبلغ عدد الحجاج في السنة إلى 7200 شخص وعدد المعتمرين إلى 10 آلاف شخص وحتى الآن قد أدى 120 ألف مواطن عبادة الحج و92 ألف مواطن عمل العمرة.
وهناك مسئلة أخرى هامة جدا وهي أن 16 ألف شخصا تم إخراجهم من قائمة الأشخاص المنتمين إلى الفرق المتشددة والتكتلات السياسية.
وفي الختام يمكننا القول إن التغيرات والإصلاحات في الميادين السياسية والاقتصادية والاجتماعية والثقافية وغيرها ويقبلها شعبنا المتعدد القوميات بكل سرور ويعترف بها الجميع ومنتمو جميع الديانات في بلادنا اعترافا كبيرا. وانطلاقا مما سبق أن إدخال أوزبكستان في قائمة الدول التي تحدث قلقا هو نتيجة المفاهيم القديمة وغير العادلة. ويعطينا أساسا على أن نقول أن هذه التقارير التي تبثها وزارة الخارجية الأمريكية تعتمد على المعلومات من جانب واحد وبعيدة كل البعد عن الواقع الحقيقي.
استنادا على الأمثلة والبراهين السابقة وبطلبات كثير من مواطنينا نطالب بإخراج أوزبكستان من تلك القائمة.
خدمة الإعلام لإدارة مسلمي أوزبكستان
Эътироф: Қуръон мусобақаси юртдошларимиз нигоҳида
Кеча диёримизда бошланган Қуръони карим мусобақаси барча юртдошларимиз томонидан кўтаринки руҳ, хурсандчилик билан қарши олинди. Жиззах вилоятининг Зомин туманида бўлиб ўтган кечаги Қуръон байрамини кузатиб борган ҳамюртларимиз қалбларининг тубидаги самимий дил изҳорларини қуйидагича ифода этдилар.
Ғиёсиддин Ҳабибуллоҳ номли фойдаланувчи “Аллоҳ рози бўлсин Президентимиздан. Илоҳим Президентимизнинг бутун аждодларининг руҳларини шод қилсин. Авваламбор ўзларини ва барча яқинларини Аллоҳ паноҳида асрасин. Авлодларидан ҳам олиму фузалолар чиқсин. Омин”, деб ўз фикрларини баён қилган.
Умму Сайфуллоҳ исмли мухлис “Ассалому алайкум. Бу улуғ ишларни бош ташаббускори муҳтарам Президентимиз соғ-омон бўлсинлар! Доимо бундай савоб ишларда бошу қош бўлсинлар!” дея ўз фикрларини қолдирган.
Абдувалижон Ҳаким “Алҳамдулиллаҳ ҳали мусулмон умматига солиҳ ва солиҳа фарзандлар етиштириб берадиган қорияларимиз кўп экан” деган илиқ сўзларни битган.
“Аллоҳ рози бўлсин, хурсандлигимнинг чек-чегараси йўқ” дея ўз хурсандчилигини намоён этган Амина Мамадалиева номли фойдаланувчи.
Ёқибжон Низомивич “Ассалому алайкум аҳли мўмин ва мўмина қорилар. Мана биз Корея давлатидан туриб кўриб турибмиз, Аллоҳга ҳамдлар бўлсин. Дуодамиз ҳаммаларингга ажр савоб, илмларимизни зиёда қилсин, омин” дея фикрини якунлаган.
Нурилло Сайдуллаев номли фойдаланувчи 80 ёшдаги оналари “Юртбошимизни умрлари узоқ бўлсин, дунё тургунча турсинлар” деб дуо қилаётганликларини айтиб ўтганлар.
Улуғбек Ойбекович бошқа давлатдагилар кўрса ҳавас қилгудек Қуръон мусобақаси бўлаётганини айтиб ўтган: “Ташкил қилган Президентимизга мингдан-минг раҳмат. Аллоҳ рози бўлсин!”, дея фикрларига якун ясаган.
“Алҳамдулиллаҳ ўзбек аёл қизлари ҳам ўз ибратлари билан юртимизни обрўсини кўтарадиган кунлар ҳам келди. Аллоҳим давомли қилсин” дея фикр қолдирган Муслима Даврон номли мухлиса.
Онлай эфирларга қолдирилган 6 мингдан ортиқ изоҳларда ижтимоий тармоқ фойдаланувчилари мусобақанинг дастлабки босқичи ҳақида ўзларининг илиқ ва ижобий фикрларини билдириб ўтганлар. Фойдаланувчилар ташкилий масалалар бўйича ўз тавсия ва таклифларини билдириб ўтганлар.
Маълумот учун, мусобақанинг дастлабки босқичи “муслим.уз” саҳифасида 54 мингдан ортиқ мухлислар томонидан кўрилган. Умумий қамров эса 265 минг нафарни ташкил этган.
Ўзбекистон мусулмонлари идораси матбуот хизмати
Муносабат: Илоҳий каломга ошно қалблар
Аллоҳ таоло Қуръони каримда: “Қуръонни биз нозил қилганмиз ва уни ўзимиз асровчимиз”, деб марҳамат қилган.
Пайғамбар алайҳиссалом ҳам муборак ҳадисларида: “Сизларга икки нарсани қолдирдим. Агар уларни маҳкам тутсангиз, ҳеч адашмайсиз. Булар Аллоҳнинг Китоби ва менинг суннатимдир”, деганлар.
Термизий бобомиз ривоят қилган яна бир ҳадиси шарифда Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васаллам Қуръони каримни тавсифлаб шундай деганлар: “Аллоҳнинг китобида сизлардан олдингиларнинг, сизларнинг ва сизлардан кейингиларнинг хабари бор. У аниқдир, ҳазил эмас. Ким уни тарк этса Аллоҳ уни раҳматидан узоқ қилади. Ким ундан бошқа нарсадан ҳидоят талаб қилса, Аллоҳ уни хор қилади. У Аллоҳнинг мустаҳкам арқони. У доно зотнинг зикри. У тўғри йўлга бошловчи. Унга эргашганлар ҳақиқатдан юз ўгирмайди. Тиллар уни тиловат қилиш билан чарчамас. Уламолар уни қанча ўқиса-да тўймайдилар. Қанча қайтарсанг-да у эскириб қолмайди. Унинг мўъжизалари тугамас. Ҳатто жинлар ҳам уни эшитиб қойил қолишди. Ким у билан гапирса рост гапирибди. Ким унга амал қилса савоб олади. Ким у билан ҳукм чиқарса адолатли ҳукм чиқаради. Ким унга чақирса тўғри йўлга ҳидоят қилинибди”.
Демак, бу иккисига суяниб яшаган одам ҳар икки оламда комил ва барҳаётдир.
Яратганга шукрлар айтамизки, бизга истиқлол неъматини берди. Унут бўлаёзган қадриятларимиз тикланди, ўзлигимизни англай бошладик. Ота-боболаримизнинг қадамжолари обод бўлмоқда, ўлмас меросларини ўрганиш йўлга қўйилди. Аллоҳ таоло бизни одил раҳбар билан сийлади. У кишининг раҳнамоликларида мисли кўрилмаган ўзгаришлар рўй бераётгани қувонарли ҳол, албатта. Ана шундай ташаббуслардан бири илоҳий каломни халқимиз орасида янада жонлантириш борасида олиб борилаётган “Қуръон мусобақаси – 2018” йил кўрик танловидир.
Тўғриси, юртимизнинг ҳар бир гўшасида илоҳий каломга бўлган завқу шавқни кўриб қувонасан киши. Алҳамдулиллаҳ, жонажон ватанимизда илоҳий каломга ошно қалблар кўп экан. Қисқа муддат бўлса-да, мусобақа иштирокчиларини рўйхатга олиш даврида уларнинг юзидаги нур, кўзидаги зиёни кўриб туриб, ич-ичимиздан меҳр туйдик.
Мана, Раббимизнинг марҳамати ила мусобақа бошланиб кетди. Айниқса, мусобақанинг очилиш маросимида халқимизнинг булбул қорилари Қуръони каримни тиловат қилишди. Юраклар титради, кўзлар ёшланди...
Биз бутун оламга кимларнинг авлоди эканимизни кўрсатадиган давр келди, азизлар. Кейинги йилларда Қуръони карим билан бир қаторда, ҳадис ва фиқҳ каби илмлар бўйича ҳам қатор мусобақалар ўтказилишини умид қилиб қоламиз. Имкониятни қўлдан бой берманг. Ўқинг, интилинг, ватанга садоқатли, аждодларга муносиб ворис бўлинг.
Эркин ҚУДРАТОВ,
Мир Араб ўрта махсус ислом билим юрти мударриси
ХОРИЖДАГИ ЮРТДОШИМ САҲИФАСИ
КОНЦЕПЦИЯ
Дунё дарвозалари янада кенгроқ очилиб, хорижий давлатлар фуқароларининг юртимизга келиб-кетишларига қулай шароитлар яратилмоқда. Жумладан, 39 та давлат фуқароларига туристик визаларни расмийлаштириш тартиби соддалаштирилди, Ўзбекистон билан визасиз давлатлар сони кўпайди.
Шунинг баробарида бизнинг юртдошларимизнинг ҳам хорижий давлатларга чиқиши ортмоқда.
Одатда, чет элга, умуман, йўлга чиқаётган ҳар қандай йўловчига олдиндан йўловчилик машаққатини тортган, бу борада бой тажриба тўплаган кишилар; китоб кўрган олиму уламолар йўл-йўриқлар кўрсатиб, панду наисҳатлар қилишган. Зеро, нотаниш манзиллар сари сафарга отланган кишиларга бундай тавсияю насиҳатларнинг аҳамияти жуда ҳам катта.
Бинобарин, хорижга чиқаётган мўмин-мусулмонлар ушбу сафарида давлатнинг қонунларига амал қилгани каби шариатимиз кўрсатмаларига ҳам амал қилмоғи ниҳоятда муҳимдир.
Масаланинг ана шу жиҳатлари эътиборга олиниб, muslim.uz Интернет порталида “Муҳожир ватандошлар” лойиҳаси иш бошлади. Ушбу лойиҳа доирасида янги рукн очилиб “Хориждаги юртдошим” номланди.
Ушбу рукнда:
- хорижда таълим олаётган, меҳнат қилаётган, узоқ муддатга даволанишга кетган ватандошларимиз тўғрисида ҳаётий мақолалар;
- йўлга чиқувчиларга тавсиялар, маслаҳатлар;
- узоқ муддатли сафарларнинг ижтимоий ҳаётга, оилавий масалаларга таъсири ва бошқа долзарб муаммоларга доир савол-жавоблар дастурий равишда ёритилади;
- Интернет сайтда эълон қилинган мақоланинг аудио формати ҳам тавсия қилинади.
Ушбу материаллар оят, ҳадис ва уламоларимизнинг илмий меросларига асосланган ҳолда ёритилади.