muslim.uz.umi
يسعد المواطنون أن مشاكلهم قد تم حلها بشكل إيجابي
استقبل رئيس إدارة مسلمي أوزبكستان ، المفتي الشيخ نور الدين خالقنظر اليوم الأربعاء ، 16 أغسطس مواطنين من مختلف مناطق بلادنا واتخذ إجراءات لحل مشاكلهم بشكل إيجابي.
خلال عملية القبول تم النظر في نداءات المواطنين من جمهورية قاراقلباغستان و محافظات أنديجان وسمرقند وطشقند وفرغانة وجيزخ وقشقادريا ومدينة طشقند فيما يتعلق بقضية المساجد وأنشطة الأئمة والكهنة وقضايا الأسرة والتعليم الديني و مساعدة مالية.
والمواطنون الذين جاءوا في العلاقات الأسرية تم تزويدهم بالنصائح حول حل المشاكل والتوصيات بشأن حل القضايا بتعليمات الشريعة الاسلامية والمواطنون الذين طلبوا المساعدة المالية حصلوا على المساعدة بالطريقة المقررة.
وعلى وجه الخصوص تم تقديم المساعدة المالية لعلاج وتداوي طفل المواطن المريض. كما تم دفع جزء من أموال العقد لطالب منخفض الدخل يدرس في جامعة بجمهورية قاراقلباغستان.
وحصلت أم عزباء أخرى على دعم مالي لتلبية احتياجاتها اليومية. وتجدر الإشارة إلى أنه تم تقديم المساعدة المالية بناءً على الإجراء الذي تم وضعه على أساس الوثائق ذات الصلة.
ولحسن الحظ أعرب الأئمة برئاسة المفتي عن امتنانهم ورضاهم عن الاستقبال. وعلى وجه الخصوص وبناءً على طلب مواطن جاء إلى مكتب الاستقبال في وقت سابق أعرب عن امتنانه معتبراً أن منزله تم ترميمه وتجهيز جميع ظروف العيش في أشهر الشتاء والصيف.
في الواقع إن تخفيف آلام شخص ما والمساهمة في إزالة همومه بسهولة - عمل عظيم. فمثلاً قال رسول الله صلى الله عليه وسلم: "... مَنْ كَانَ فِي حَاجَةِ أَخِيهِ كَانَ اللَّهُ فِي حَاجَتِهِ. وَمَنْ فَرَّجَ عَنْ مُسْلِمٍ كُرْبَةً فَرَّجَ اللَّهُ عَنْهُ كُرْبَةً مِنْ كُرُبَاتِ يَوْمِ الْقِيَامَةِ (رواه الإمام البخاري).
وبناءً على هذا التعليم النبوي ساعد الشيخ وسماحة المفتي اليوم مع المسؤولين في التخفيف من هموم الناس الذين تناولوا مختلف القضايا. والمواطنون الذين لقيوا ترحيبا حارا وعادوا راضين عن الإدارة الدينية بأن نداءاتهم كانت لها حلا إيجابيا.
بمبادرة من سماحة المفتي يتم إجراء عمليات الاستقبال هذه من قبل الأئمة كل يوم أربعاء في جميع المساجد في بلادنا.
خدمة الصحافة لادارة مسلمي اوزبكستان.
“Умра – 2023” мавсуми учун нимча (камзул) ва сумка тайёрлаб берувчи корхона ва ташкилотлар ўртасида танлов эълон қилинади
Ўзбекистон мусулмонлари идораси “Умра – 2023” зиёратчилари учун нимча (камзул) ва сумка тайёрлаб берувчи корхона ва ташкилотлар ўртасида мазкур маҳсулотларга алоҳида-алоҳида очиқ танлов эълон қилади.
Танловда қатнашиш учун қуйидагилар тақдим этилади:
1. Ташкилот гувоҳномаси, раҳбар шахснинг паспорт нусхаси.
2. Тижорат банклардан К-2 маълумотнома.
3. Нимча (камзул) ва сумка намуналари.
4. Тижорат таклифи.
5. Корхонанинг банкдаги сўнгги бир йиллик пул маблағлари айланмаси ҳақида маълумотнома.
6. Боғланиш маълумотлари.
7. Амалдаги қонунчиликка мувофиқ қўшимча ҳужжатлар талаб этилиши мумкин.
Эркаклар нимчаси
Ўлчамлари 50-52-54-56-58 бўлиши, тугмали, кийимнинг орқа томонида Ўзбекистон байроғининг тасвири ва UZBEKISTAN ёзуви бўлиши, оғирлиги 190-220 грамм зичликда бўлиб, ранги мовий бўлиши лозим. Олд томонида учта чўнтак бўлиб, юқори чап чўнтак устига Ўзбекистон мусулмонлар идораси ҳузуридаги “Ҳаж” ва “Умра” марказининг логотипи туширилиши керак.
Аёллар нимчаси
Ўлчамлари 50-52-54-56-58. Тугмали, кийимнинг орқа томонида Ўзбекистон байроғининг тасвири ва UZBEKISTAN ёзуви бўлиши, оғирлиги 190-220 грамм зичликда бўлиб, ранги мовий бўлиши керак. Олд томонида иккита чўнтак бўлиб, юқори чап қисмида Ўзбекистон мусулмонлар идораси ҳузуридаги “Ҳаж” ва “Умра” марказининг логотипи туширилиши лозим.
Сумка
Ёрқин кўк рангда бўлиб, оғирлиги 250-280 грамм зичликдаги матодан тикилиши, ён томонида сув олиб юришга мўлжалланган чўнтак бўлиши, олд томонида эса телефон учун чўнтак ва шахсни тасдиқловчи ҳужжатлар учун шаффоф чўнтак жойлашган бўлиши талаб этилади.
Танловда иштирок этмоқчи бўлган корхона ва ташкилотлар 2023 йил 26 август кунига қадар мазкур ҳужжатларни Ўзбекистон мусулмонлари идорасига тақдим этишлари зарур.
Манзил: Тошкент шаҳри Олмазор тумани Қорасарой кўчаси, 47-уй. Телефонлар: 71-240-04-75.
Ўзбекистон мусулмонлари идораси
Аллоҳ таоло 10 нарсани “нур” деб атади
Биринчиси, Аллоҳ таоло Ўзини “Нур” деб атади: «Аллоҳ осмонларнинг ва Ернинг нуридир ҳамма нарсанинг нури – ёруғлигини берувчи, борлиқни ёритгувчидир» (Нур сураси, 35-оят).
Иккинчиси, Қуръони каримни: «Эй инсонлар! Муҳаққақки, сизларга Раббингиздан бир бурҳон (ўлароқ мўъжизалар ила ҳазрати Муҳаммад) келди ва Биз сизларга очиқ бир нур (қилиб Қуръонни) нозил қилдик» (Нисо сураси, 174-оят).
«Лекин Биз уни (Қуръонни) бир Нур қилдик, Ўз бандаларимиздан хоҳлаганимизни у орқали тўғри йўлга ҳидоят қилурмиз» (Шўро сураси, 52-оят).
«У ҳолда Аллоҳга, Унинг Расулига ва Биз нозил қилган Нурга (Қуръонга) имон келтиринглар. Аллоҳ қилаётган амалларингиздан тугал хабардордир» (Тағобун сураси, 8-оят).
Учинчиси, Тавротни(нг аслини): «Ҳеч шубҳасиз, ўзида ҳидоят ва нур (аҳком ва насиҳатлар) бўлган Тавротни Биз нозил қилдик» (Моида сураси, 44-оят).
(Изоҳ. Бу васф фақат Таврот туширилган даврга тегишлидир, инсонлар қўли билан бузилган бугунги кундаги нусхаларга алоқаси йўқ.)
Тўртинчиси, кундузни нур деб атади: «Ер Раббининг нури ила ёришур» (Зумар сураси, 69-оят).
Бешинчиси, тавҳидни: «(Улар) Аллоҳнинг нурини (гўё) оғизлари билан ўчирмоқчи бўлурлар. Ҳолбуки, кофирлар ёқтирмаса-да, Аллоҳ Ўз нурини (Ислом динини батамом ёйиб) камолига етказгувчидир» (Саф сураси, 8-оят).
Олтинчи, Исломни: «Аллоҳ кимнинг кўксини (қобилият ва туйғуларини, ният ва истаклари сабабли) Исломга очиб қўйган бўлса, у Раббидан (келган) бир нурда бўлмасми, ахир!» (Зумар сураси, 22-оят).
Еттинчиси, қиёмат кунидаги мўминларнинг нурини: «Бизга қаранглар (бизни кутинглар, токи) нурингиздан ол(иб бир оз фойдалан)айлик», дерлар (Ҳадид сураси, 13-оят).
Саккизинчиси, маърифатни: «Унинг нури мисоли бир токчадаги (қувватли) чироқ кабидир» (Нур сураси, 35-оят).
Изоҳ. Ҳидоят топган мўминларга, хоссатан, нури илоҳийдан етган ҳидоят ва маърифатнинг насибаси шуки, обид мўминнинг жисми бир токча кабидир, ичида юлдуз каби порлоқ бир қандил қўйилгандир. У қандил унинг қалбидирки, олами улвийга боғлиқдир, у қандилда ҳидоят ва маърифат чироғи ёниб туради (тафсири Саййид Маҳмуд Торозий – М.К.).
Тўққизинчиси, Пайғамбар алайҳиссаломни: «Дарҳақиқат, сизларга Аллоҳдан бир нур (ҳазрати Муҳаммад) ва равшан бир Китоб (Қуръон) келди» (Моида сураси, 15-оят).
Изоҳ. Кўпчилик муфассирлар бу оятдаги “Нур”дан мурод Муҳаммад соллаллоҳу алайҳи ва салламдир, деб ёзганлар. Дарҳақиқат, бошқа кўпгина оятларда ҳам у зот нур ва чироқ каби нурафшон нарсаларга ўхшатилган (Аҳзоб сураси, 46-оятга қаралсин.) (Абдулазиз Мансур).
Ўнинчиси, ойни: «У Қуёшни бир зиё, ойни бир нур қилган Зотдир» (Юнус сураси, 5-оят).
«Ва у (етти қават осмон)лар ичида ойни нур қилди, қуёшни эса (ёруғлик манбаи бўлмиш) чироқ қилди» (Нуҳ сураси, 16-оят).
Шайх Аҳмад Ғаззолийнинг
“Баҳрул маҳабба” асаридан.
MuslimShosh