muslimuz
Таврот, Забур, Инжил ва Фурқонда ҳаром қилинган амал
Зино ахлоқсизликлар ичида энг жирканчидир. У жамиятни маънавий инқироз сари етаклайди. Зино инсонийлик кушандасидир. Шариатимиз аҳкомларида бу иллатнинг гуноҳ экани барчага маълум.
Аллоҳ субҳонаҳу ва таоло бандаларни нафақат зинодан, балки унга яқин боришдан ҳам қайтаради: “Фаҳш–бузуқ ишларнинг ошкорасига ҳам, махфийсига ҳам яқинлашманг” (Анъом сураси, 151-оят).
Зино ҳар қандай соғлом фикрли инсон тафаккурида – у мусулмон бўлсин ёки бошқа динда бўлсин, қабиҳ ахлоқсизликлар жумласидан саналади. Шунинг учун ҳам Аллоҳ таоло томонидан юборилган барча самовий аҳкомларда зино гуноҳ эканлиги таъкидланган.
Аллоҳ таоло зинони Тавротда, Забурда, Инжил ва Фурқоннинг кўп оятларида ҳаром қилган. У катта гуноҳдир, у билан инсонларнинг ҳурмати оёқ ости бўлади, насаблар аралашиб кeтади.
Ривоят қилинишича, Жаъфар ибн Абу Толиб розияллоҳу анҳу: “Ҳурматимни топташлари мeнга ёқмайди, мeнинг ўзим ҳам ҳeч кимнинг ҳурматини оёқ ости қилмайман”, дeган ва ўзи жоҳилият пайтларида ҳам зино қилмаганлар.
Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васаллам айтдилар: “Зинокор зино қилаётган вақтида мўмин бўлмаган ҳолида зино қилади. Ўғри ўғрилик қилаётган вақтида мўмин бўлмаган ҳолида ўғрилик қилади. (Ичувчи) хамр ичаётган вақтида мўмин бўлмаган ҳолида ичади” (Муттафақун алайҳ).
Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васаллам айтадилар: “Агар киши зино қилса, иймон ундан чиқади ва унга соябон каби бўлади. Агар (зинодан) бош тортса, иймон унга қайтади” (Абу Довуд, Термизий, Ҳоким ривояти).
Абу Ҳурайра розияллоҳу анҳудан ривоят қилинади. Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васаллам айтдилар: “Кимки зино қилса ёки хамр ичса, худди инсон бошидан кўйлагини ечиб олгандек, Аллоҳ ундан иймонни ечиб олади” (Ҳоким ривояти).
Зино инсонга дунёда ҳам, охиратда ҳам кўпгина мусибатлар олиб келади. Жумладан, кишининг тақвосини сўндиради, обрўсини кетказади, ҳаёни барбод қилади, юздан нурни сўндиради, қалбни қорайтиради. Зино фақирликни келтиради, Яратганнинг ҳузурида ҳам, бандаларнинг орасидан ҳам ҳурмати кетади.
Зинокордан “ҳаёли”, “одобли”, “одил” деган номлар ўчиб, ўрнига “зинокор”, “фожир”, “фосиқ”, “хоин” деган номлар тамғаланади, ҳаловати кетади, одамлар унга ишонмай қўяди, қалби тораяди ва юраги сиқилади.
Имом Аҳмад Абу Умома разияллоҳу анҳудан ривоят қилади. Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи ва салламнинг ҳузурларига бир ёш йигит келиб:
- Ё Аллоҳнинг Расули! Менга зино қилишга рухсат беринг, – деди. Унинг бу сўзига одамлар ҳайқириб юборишди. Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи ва саллам эса:
- Уни яқинроққа келтиринглар, – дедилар. Йигит яқин келди. – Ўша нарсани онангга раво кўрасанми?
- Йўқ! Аллоҳ мени Сизга фидо қилсин! – деб жавоб берди йигит.
- Бошқалар ҳам оналарига ўша ишни раво кўрмайдилар. У ишни қизингга раво кўрасанми? – деб сўрадилар Набий соллаллоҳу алайҳи ва саллам.
- Йўқ! Аллоҳ мени Сизга фидо қилсин! – жавоб берди йигит.
- Шундай. Одамлар ҳам у ишни қизларига раво кўрмаслар. Синглингга шу ишни раво кўрасанми?
Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи ва саллам шу зайлда йигитнинг аммаси, холасини сўрадилар. Йигит ҳар сафар “Йўқ! Аллоҳ мени Сизга фидо қилсин!” дер эди. Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи ва саллам ҳам “Шундай. Одамлар ҳам уни раво кўрмаслар” дер эдилар.
Сўнг муборак қўлларини унинг кўкрагига қўйиб:
“Аллоҳим! Унинг қалбини поклагин, гуноҳини кечиргин, фаржини асрагин!” деб дуо қилдилар. Шундан сўнг йигитнинг энг ёмон кўргани зино бўлиб қолди.
Аллоҳ таоло бу иллатдан қиёматга қадар келадиган жамики авлоду зурриётларимизни Ўзи асрасин.
Шаҳобиддин ПАРПИЕВ,
Асака туманидаги “Муҳаммадсолиҳ” жоме масжиди имом-хатиби.
“Марказий Осиё – Форс кўрфази араб давлатлари ҳамкорлик кенгаши” вакиллари йиғилишида қандай масалалар кўтарилди?
“Марказий Осиё – Форс кўрфази араб давлатлари ҳамкорлик кенгаши” стратегик мулоқоти ташқи ишлар вазирларининг иккинчи йиғилишида иштирок этиш учун Ўзбекистонга келган Кўрфаз араб давлатлари ҳамкорлик кенгаши Бош котиби Жасим Муҳаммад ал-Будавий “Дунё” ахборот агентлигига берган эксклюзив интервюсида ушбу ривожланиш йўналиши икки минтақа учун муҳимлигини таъкидлади:
“Биз Форс кўрфази ҳамкорлик кенгаши – Марказий Осиё стратегик мулоқоти ташқи ишлар вазирларининг иккинчи йиғилишини интиқлик билан кутмоқдамиз”. Ушбу учрашувдан кўзланган асосий мақсад келгуси йили Самарқанд шаҳрида бўлиб ўтадиган ушбу масаладаги иккинчи саммитга тайёргарлик кўришдан иборат. Яъни, бу учрашув яна бир муваффақиятли саммитга асос бўлади. Иккинчи муҳим сабаб, Форс кўрфази араб давлатлари бир томондан Ўзбекистон билан, иккинчи томондан, умуман Марказий Осиё давлатлари билан яхши муносабатларга эга.
Aлбатта, биз Кўрфаз ҳамкорлик кенгаши – Марказий Осиё давлатлари раҳбарларининг 2023 йил июль ойида Жидда шаҳрида бўлиб ўтган биринчи саммитида илгари сурилган барча таклиф ва ташаббусларни кўриб чиқамиз ва амалга оширамиз.
Aйтиш жоизки, ҳозирги босқичда Ўзбекистон Президенти Шавкат Мирзиёев томонидан илгари сурилган томонлар ўртасидаги муносабатларни турли жабҳаларда ривожлантириш тўғрисидаги битим ишлаб чиқилиши муҳим ташаббуслардан биридир. Ушбу таклиф ҳозирда Форс кўрфази ҳамкорлик кенгаши мамлакатлари томонидан кўриб чиқилмоқда ва биз уни амалга оширишни интиқлик билан кутмоқдамиз.
Марказий Осиё мамлакатлари билан ҳамкорлик қилишимиз мумкин бўлган кўплаб соҳалар мавжуд – булар сиёсий, иқтисодий ва ижтимоий соҳалар, “рақамли” иқтисодиёт, сунъий интеллект, иқтисодий йўлакларни яратишдир. Бундан ташқари, биз бир қатор муҳим ғоялар устида ишламоқдамиз. Кўрфаздаги араб давлатлари ва Марказий Осиё давлатлари дунёнинг келажаги эканлигига чин дилдан ишонамиз.
Ўзбекистон Форс кўрфази давлатлари билан мустаҳкам алоқалар ўрнатганини мамнуният билан қайд этмоқчиман. Кўрфаз давлатларининг Ўзбекистондаги элчихоналари сони бунинг ёрқин далилидир. Икки томонлама ташрифлар ва турли халқаро тадбирларда юқори даражада иштирок этиш, Ўзбекистон раҳбари томонидан илгари сурилган ташаббуслар, ташқи ишлар вазирларининг самарали ташрифлари динамикаси ҳам юқори.
Ишонч билан айта оламанки, Ўзбекистон Форс кўрфазидаги араб давлатлари ҳамкорлик кенгаши ҳамкорлари орасида алоҳида ўрин тутади. Хусусан, Ўзбекистон билан Саудия Aрабистони, Бирлашган Aраб Aмирликлари ва Қатар ўртасидаги ҳамкорликнинг истиқболли режаларини алоҳида таъкидлаш жоиз. Ўмон султонлиги, Баҳрайн ва Қувайт билан ҳамкорлик кенгаяди, деган умиддамиз. Aраб давлатлари Ўзбекистоннинг мавқеи, стандартлари, минтақа ва ундан ташқаридаги ўрни ва аҳамиятини яхши билади. Шу боис Ўзбекистон билан муносабатларни янада ривожлантиришдан манфаатдормиз”.
Ўзбекистон мусулмонлари идораси
Матбуот хизмати
وجه مفتي الشرق الأقصى الخطاب الشكر
بعث رئيس الإدارة الدينية لمسلمي الشرق الأقصى ومفتي الشرق الأقصى أحمد غاريفولين الخطاب الشكر إلى رئيس إدارة مسلمي أوزبكستان والمفتي الشيخ نور الدين خالق نظر
وشكر رئاسة إدارة مسلمي أوزبكستان على مساعدتهم في تنظيم الفعالية الرمضانية في جزيرة سخالين
"نحن نقدر حقًا دعمكم ورعايتك. نأمل في تعاوننا المستقبلي ونؤمن بأن جهودنا المشتركة لتوحيد المسلمين والمساعدة في تقوية دين الله تعالى ستؤتي ثمارها في المستقبل بإذن الله تعالى"
خدمة الصحافة لإدارة مسلمي اوزبكستان
يزور وزير خارجية سلطنة عمان مجمع "الإمام البخاري"
وصل إلى سمرقند وفد برئاسة وزير خارجية سلطنة عمان بدر بن حمد البوسعيدي الذي يحل ضيفا على بلادنا. وكان في استقبال الضيوف في مطار سمرقند الدولي الحاكم الإقليمي إبركين جان تورديموف ومسؤولون آخرون
قام وزير خارجية سلطنة عمان بزيارة مجمع المحدث الكبير" الإمام البخاري" لأول مرة. وفي الوقت نفسه أعرب عن تقديره الكبير للأعمال الإبداعية الضخمة التي يتم تنفيذها هنا
وتعرف الضيوف على أنشطة مركز الإمام البخاري العالمي للأبحاث. واطلع الضيوف على الأعمال البحثية العلمية التي يقوم بها المركز لدراسة تراث العلامة والعلماء الكبار
وشاهد أعضاء الوفد باهتمام كبير المدارس الرائعة في ساحة ريجستان ونماذج من الحرف اليدوية الوطنية وفن الخط العربي المعروضة هنا
-- زيارتنا الأولى إلى سمرقند كانت مليئة بالانطباعات -- قال بدر بن حمد البوسعيدي وزير خارجية سلطنة عمان. ليس هناك شك في أن هذا المجمع سيصبح قريبًا أحد أفضل أماكن الزيارة الدينية في العالم الإسلامي
غ. حسنوف، أ. إسرائيلوف (الصورة)، مراسلو وكالة الأنباء الأوزبكية.
أكد رئيس أوزبكستان على أهمية مواصلة تطوير الشراكة واسعة النطاق مع المملكة العربية السعودية
استقبل الرئيس الأوزبكي شوكت ميرضيايوف وزير الخارجية السعودي الأمير فيصل بن فرحان في طشقند، حيث عُقد الاجتماع الوزاري الثاني المشترك بين مجلس التعاون ودول آسيا الوسطى. تم خلال الاجتماع مناقشة سبل تعزيز العلاقات وتطويرها في جميع المجالات، بالإضافة إلى استعراض المستجدات على الساحة الإقليمية والجهود المبذولة في هذا الصدد
جسد اللقاء بين الرئيس الأوزبكي ووزير الخارجية السعودي حرص البلدين على تعزيز التعاون بينهما في مختلف المجالات الاقتصادية والسياسية والثقافية. كما تناول الاجتماع تقديم الدعم المتبادل في ظل التحديات التي تواجه البلدين والمنطقة بشكل عام، وكيفية التعاون في التصدي لهذه التحديات وإيجاد الحلول المناسبة لها
تحدث الجانبان خلال اللقاء عن العديد من القضايا ذات الاهتمام المشترك، بما في ذلك مكافحة الإرهاب والتطرف وتعزيز الأمن والاستقرار في المنطقة. كما تم التطرق إلى دور كلا البلدين في دعم جهود السلام والتنمية في آسيا الوسطى والشرق الأوسط، وسبل تعزيز التعاون المشترك لتحقيق هذه الأهداف
أكد الرئيس الأوزبكي ووزير الخارجية السعودي على أهمية تعزيز التعاون الثنائي بين البلدين وزيادة التبادل التجاري والاقتصادي والتعاون الثقافي والتعليمي. كما تبادلا وجهات النظر حول القضايا الإقليمية والدولية ذات الاهتمام المشترك، والسبل الكفيلة بتعزيز الشراكة بين البلدين
وتم إطلاق مشاريع الطاقة "الخضراء" والزراعة والرعاية الصحية وتحديث البنية التحتية للنقل وتكنولوجيا المعلومات وغيرها من مشاريع التعاون ذات الأولوية
وتم إيلاء اهتمام خاص للأحداث المستقبلية، بما في ذلك الإعداد الدقيق للقمة الثانية لـ "مجلس التعاون لدول آسيا الوسطى والخليج العربي" المقرر عقدها في عام 2025
بالإضافة إلى ذلك، تم تبادل القضايا الأخرى المدرجة على جدول الأعمال الإقليمي، لا سيما الوضع في أفغانستان والتسوية السلمية للقضية الفلسطينية
في ختام اللقاء، أعرب الجانبان عن رغبتهما في تعزيز التعاون المشترك وتطوير العلاقات بين أوزبكستان والمملكة العربية السعودية في جميع المجالات. كما أشادا بدور مجلس التعاون ودول آسيا الوسطى في تعزيز التعاون والتنمية في المنطقة، وأكدا على أهمية مواصلة التعاون والتنسيق بين الدول الأعضاء
وكالة الانباء اوزبكستان