Саҳобалардан кейин ҳадисларни тўплаш тарихи ҳам жуда кенг ва маълумотларга бой. Ҳадисларни ривоят қилган ҳар бир саҳобий ўзидан эшитганларини тўплаган кўплаб талабаларга эга эди. Саҳобаларнинг ўқувчилари “тобеин” деб аталарди.

Аксарият тобеинларнинг тўплаган ҳадислари умумий бир мавзуга бағишланмаган. Аммо уларнинг баъзилари ҳадисларни мавзулар остида жамлаган. Бу тартибда ёзилган илк ҳадис китоби Имом Шабъининг “Ал-Абвоб” китобидир. Бу китоб турли бўлимларга бўлинган. Ҳар бир бўлим закот, намоз каби бир мавзуга оид ҳадисларни ўз ичига олган.

Бундан тизимли равишда ёзилган илк ҳадис китоби илк ҳижрий асрдаёқ мавжуд бўлгани маълум бўлади. Бошқа бир китоб Ҳасан Басрий (ваф. 110) томонидан ёзилган бўлиб, унда Қуръони карим тафсир ва шарҳларига оид ҳадисларни жамланган. Бу бир мавзу асосида тизимли ёзилган илк китоб эди.

Тобеинлар даврида ҳадисларни тўплаш расмий равишда ҳалифа Умар ибн Абдулазиз (99-101)нинг буйруғи билан амалга ошди. У ҳукмдорлиги остидаги барча волийларга Пайғамбаримиз соллаллоҳу алайҳи васалламнинг саҳобалари ва уларнинг шогирдларидан ҳадис тўплаб, уларни алоҳида китобга ёзишга буйруқ берди[1].

Бу расмий амрнинг натижасида бир қанча ҳадис китобларининг ёзилишига ва бутун мамлакат бўйлаб тарқалишига эришилди. Ибн Шиҳоб Зуҳрий бу даврда ҳадис тўплаш борасида йўлбошчилардан бири эди. У кўплаб китоблар ёзди.

Ушбу даврда ёзилган қўлёзмалар одатда, ҳар қандай фаннинг ривожланишида бўлгани каби, кейинчалик ёзилган катта ҳадис китобларига киритилган.

Шундай қилиб, ҳижрий 2-3 асрларда ёзилган катта китоблар ўз ўрнини эгаллади ва тобора кенг қамровли, батафсил ва тўлиқ бўлиб борди. Улар шу қадар кенг тарқалдики, тобеинларнинг китоблари саҳнадан ғойиб бўлди, бироқ улардан баъзилари сақланиб қолган ва кейинги китобларни солиштириш ва тасдиқлаш учун фойдаланилди.

Тобеинлар замонида ёзилган китоблардан бири, Абу Ҳурайра розияллоҳу анҳунинг ўзидан эшитган ҳадисларни ўз ичга олган, унинг шогирдларидан бири Ҳаммон ибн Мунаббиҳ (ваф. 101/719) саҳифасидир. Бу китоб ҳозирда “Ас-Саҳифа ас-Саҳиҳа” деб ном қозонган. Бу китобнинг барча ҳадислари, кейинги ҳадис тўпламларидан жой олган. Бунинг тўлиқ матни Аҳмад ибн Ҳанбалнинг (ваф. 241/855) Муснад китобида келтирилган. Китобнинг асл нусхаси мавжуд эмас ва анча олдин йўқолган.

1954 йилда бу китобнинг икки ёзма нусхаси Доктор Муҳаммад Ҳамидуллоҳ томонидан Берлин ва Дамашқ кутубхоналаридан топилди ва тўлиқ шаклда, муқаддима билан нашр қилинди. Доктор Муҳаммад Ҳамидуллоҳ узоқ асрлар аввал ёзилган бу ёзувларни тадқиқ қилди. Шу билан бирга бу матнларни Имом Аҳмаднинг Муснадидаги ривоятлар билан солиштириб чиқди. Икки матн орасида ҳеч қандай бир фарқ топилмади. Фақатгина бир хил китобнинг иккита қўлёзмасида учрайдиган бир нечта кичик тафовутлар бундан мустасно.

Бу тобеинлар тўплаган китоблар кейинги ҳадислар тўпламларида жуда эҳтиёткорлик билан киритилганлигини исботлайди.

[1] Фатҳ ал-борий. Ж. 1. – Б. 174.

Муфтий Муҳаммад Тақий Усмоний ҳафизаҳуллоҳнинг

"Ислом шариатида суннатнинг ўрни" китобидан

Таржимон: Даврон НУРМУҲАММАД

1-қисм, 2-қисм, 3-қисм, 4-қисм, 5-қисм, 6-қисм, 7-қисм, 8-қисм, 9-қисм, 10-қисм, 11-қисм, 12-қисм, 13-қисм, 14-қисм, 15-қисм, 16-қисм, 17-қисм. Давоми бор...

   في 28 سبتمبر 2022 ، في "قصر المؤتمرات" بطشقند ، قد تم لقاء بين وزير الحج والعمرة في المملكة العربية السعودية الدكتور توفيق بن فوزان الربيعة وبين رئيس لجنة الشؤون الدينية التابعة لمجلس الوزراء. لجمهورية أوزبكستان صادقجان تاشبايوف ورئيس إدارة مسلمي أوزبكستان المفتي نور الدين خالقنطروف.

   إن البلدين تربطهما روابط تاريخية وثقافية ودينية منذ عصور قديمة. إن العلاقات بين أوزبكستان والمملكة العربية السعودية مبنية على أسس متينة للتعاون المشترك. وقد تطلع أسلافنا إلى مكة المكرمة والمدينة المنورة. إنهم كانوا مغرمين دائمًا بزيارة الأماكن المقدسة مثل بيت الله الكعبة المشرفة، وعرفات ، ومنى ، ومزدلفة ، والروضة المطهرة وقبر الرسول صلى الله عليه وسلم العطر ومسجده الشريف، ومقبرة البقيع الذي دفن فيها آلاف من الصحابة ومسجدا القبلتين وقبا وجبل أحد.

وتجدر الإشارة إلى أن هذا العام يوافق الذكرى الثلاثين لتأسيس العلاقات الدبلوماسية بين جمهورية أوزبكستان والمملكة العربية السعودية. اكتسبت العلاقات بين أوزبكستان والمملكة العربية السعودية إيجابية كبيرة في السنوات الأخيرة ، وارتفع التعاون المتبادل إلى مستوى جديد.

قال رئيس لجنة الشؤون الدينية ، صادقجان تاشبايوف ، في اللقاء إن زيارة رئيس جمهورية أوزبكستان شوكت ميرضيايوف إلى المملكة العربية السعودية يومي 17 و 18 أغسطس من هذا العام بدعوة من خادم الحرمين الشريفين الملك سلمان بن عبد العزيز آل سعود رفع العلاقات التعاونية إلى مستوى أعلى ، والأهم من ذلك ، أن الصداقة طويلة الأمد بين الشعبين ، و اتسع نطاق العلاقات القائمة على مبدأ الأخوة.

كما ذكر السيد تاشبايوف أن رحلات الحج والعمرة تنفذ من قبل المجلس العام لتنظيم وإقامة فعاليات الحج والعمرة بناءً على قرار مجلس الوزراء رقم ثلثمائة واربع وستون (364)  .

   وأشار إلى أن حجاج أوزبكستان احتلوا مكانا من بين الحجاج المثاليين خلال موسم الحج. وأشار وزير الحج والعمرة الدكتور توفيق بن فوزان الربيعة ، إلى أن المحادثات رفيعة المستوى بين قادة البلدين أظهرت تشابه وجهات النظر. وركز الطرفان على زيادة توسيع العلاقات الثنائية بين البلدين في القطاعات التجارية والاقتصادية والاستثمارية، والثقافية ، والعلمية والتعليمية والسياحية.

وقال رئيس إدارة مسلمي أوزبكستان المفتي نور الدين خالقنظروف في اللقاء إن من الحجاج والمعتمرين هم ضيوف الله، وإن أجر مساعدتهم وخدمتهم كبير جدا. وأفاد بشكل خاص أن عدد الحجاج هذا العام تجاوز 12 ألفًا ، كما تجاوز عدد المعتمرين 40 ألفًا.

وطرح سماحة المفتي عدة اقتراحات للتعاون بين الطرفين تتضمن تحسين جودة الخدمات الحجاج والمعتمرين ، وتهيئة ظروف أكثر راحة لهم في مشاعر منى وعرفات ومزدلفة ، وكذلك التعاون في الأعمال العلمية والبحثية ، وعقد المؤتمرات بمشاركة علماء الدين ، ودعوة مواطني المملكة العربية السعودية إلى زيارة مدن أوزبكستان مثل سمرقند وبخارى وترمذ غيرها.

قال سفير المملكة العربية السعودية في أوزبكستان السيد يوسف بن صالح العتيبي ، إن لقاء اليوم التاريخي سيثري التعاون بمثل هذه النتائج العملية ، وإدخال نظام بدون تأشيرة لمواطني المملكة العربية السعودية سيكون إحدى الخطوات المهمة في تنمية سياحة الزيارة.

خلال اللقاء تم الاعتراف بأن برنامج الدولة رؤية 2030 يتم تنفيذه بنجاح في المملكة العربية السعودية ، وأن العديد من مقاربات البلدين متشابهة ، وأنهما يدعمان بعضهما البعض دائمًا على الساحة الدولية.

وتم الإعراب عن الشكر والتقدير لفخامة رئيس جمهورية أوزبكستان شوكت ميرضيايوف، وخادم الحرمين الشريفين الملك سلمان بن عبد العزيز آل سعود ، وسمو ولي العهد الأمير محمد بن سلمان ، الذين مهدوا الطريق لمثل هذا التعاون.

اليوم ، يلاحظ أن أوزبكستان لديها فرص وإمكانيات كبيرة لتطوير العلاقات مع المملكة العربية السعودية ، التي تربطها علاقات دينية وتعليمية وتاريخية وثقافية. وتم نقاش مذكرة تعاون بين وزارة الحج والعمرة في المملكة العربية السعودية ولجنة الشؤون الدينية التابعة لمجلس الوزراء بجمهورية أوزبكستان. ومن المقرر خلال زيارة وفد المملكة العربية السعودية إجراء محادثات مع رؤساء عدد من الوزارات والمؤسسات المهتمة، للتعرف على أنشطة المؤسسات التعليمية ومراكز البحث العلمي وزيارة الأماكن المقدسة في بلادنا.

إدارة مسلمي أوزبكستان

Саудия Арабистонида астронавтларни коинотга учишга ўргатиш дастури бошланди. Бу ҳақда мамлакат Ахборот агентлиги Қироллик Коинот бошқармасига таяниб хабар беришича, биринчи экипаж 2023 йилда учиши режа қилинмоқда.

Қайд этилишича, астронавтлар орасида аёл киши ҳам бўлади, унинг парвози ушбу араб мамлакати учун тарихий саналади.

Агентлик маълумотларига кўра, космик дастурнинг мақсади “қисқа ва узоқ муддатли космик парвозлар учун кадрлар тайёрлаш, халқаро илмий тадқиқотларда иштирок этиш ва космик сектор тақдим этаётган барча имкониятлардан максимал даражада фойдаланиш”дир.

Эслатиб ўтамиз, 2030 йилгача иқтисодиётни қайта қуриш ва нефтга қарамликни камайтириш бўйича кенг кўламли амалга оширилаётган стратегик ишлар доирасида Саудия Арабистони илм-фан ва технологияни фаол ривожлантирмоқда. Мамлакат валиаҳд шаҳзодаси Муҳаммад бин Салмон томонидан қўллаб-қувватланган режа аёлларни ҳам иш кучига кўпроқ жалб этишни талаб қилади. 2018 йилда Саудия Арабистони аёлларнинг автомобил ҳайдашига нисбатан узоқ йиллар давомида қўйиб келинган тақиқни бекор қилди.

Шунингдек, космосга чиққан биринчи араб Саудия Арабистони шаҳзодаси Султон бин Салмон, валиаҳд шаҳзоданинг укаси ва ҳаво кучлари учувчиси эди. У 1985 йилда НАСА Дисковери экипажининг бир қисми эди. Кейинчалик у 2018 йилдан 2021 йилгача Саудия Арабистони космик комиссияси раҳбари лавозимида ишлаган.

Халқаро алоқалар бўлими

Яқинда “Кўкалдош” ўрта махсус ислом таълим муассасаси талабалар ўртасида “Спорт – саломатлик гарови” шиори остида футбол мусобақасига старт берилди. Мусобақа тўрт курс талабалари ўртасида ташкил этилди.

Икки кун давом этган баҳсда 13 та жамоа ўзаро беллашиб, энг кучли икки гуруҳ финал йўлланмасини қўлга киритди. Финал босқичида 401 ва 402 гуруҳ жамоаларининг баҳси муросасиз кечиб, ўйиннинг асосий вақти 3-3 ҳисоби билан якунланди ва ғолиб 11 метрлик пенальтилар сериясида аниқланди. Пенальтилар сериясида 401 гуруҳ талабалари 9-8 ҳисобида ғалаба қозонишди ва турнирда ғолиб бўлишди. Улар медаллар, билим юрти кубоги ва эсдалик совғалар билан тақдирландилар.

Бундай футбол беллашуви Ҳидоя” ўрта махсус ислом билим юрти ўқитувчилари ўртасида ўтказилди.

“1 октябр – Ўқитувчи ва мураббийлар куни” муносабати билан “Биз соғлом турмуш тарзи тарафдоримиз” шиори остида бўлиб ўтган футбол мусобақасида “Қувонч” ва “Ҳидоя” жамоалари ўзаро беллашди.

Мусобақа якунига кўра 1-ўринни “Ҳидоя” жамоаси эгаллади. Ғолибларга билим юрти касаба уюшмаси томонидан қимматбағо совғалар топширилди.

Ўзбекистон мусулмонлари идораси матбуот хизмати

"Сирож-солиҳ" жоме масжиди имом-хатиби Ҳасан домла Қодиров