muslim.uz.umi
عقدت الندوة الدولية
عقدت في الأكاديمية الإسلامية الدولية بأوزبكستان الندوة الدولية حول الموضوع "حكم الحضارة الإسلامية في تنمية الأمة".
وتم تنظيم هذا المؤتمر بالتعاون مع الأكاديمية الإسلامية الدولية بأوزبكستان ومركز الحضارة الإسلامية في أوزبكستان والمعهد الماليزي للتفاهم الإسلامي. وأخبر عن ذلك الخدمة الصحفية للأكاديمية الإسلامية الدولية.
وشارك في الندوة رئيس الأكاديمية الإسلامية الدولية أويغون غافوروف ومدير مركز الحضارة الإسلامية في أوزبكستان شاعظيم مناوروف والنائب الأول لرئيس إدارة مسلمي أوزبكستان حميدجان داملا إيشمتبيكوف ورئيس معهد التفاهم الإسلامي الماليزي محمد نور مانوتي وممثلو المعهد و مركز الحضارة الإسلامية وأساتذة ومدرسون وطلبة الأكاديمية الإسلامية الدولية. وفي الندوة تم الاستماع عن الموضوعات مثل" من يحتاج إلى دروس الحكمة من الحضارة الإسلامية؟"، "ثقافة ماليزيا" كمشروع حضاري" و "مكانة أبي حفص النسفي في تطور العلوم الإسلامية" و "الإسلام وتطورالاسلام والعلم: دروس من "تاريخ ماليزيا" و"الأعمال الأخلاقية لابن سينا" وملامحها" و"حكمة الدولة في الحضارة الإسلامية" و "مساهمة موسى الخوارزمي في تطوير العلوم الدقيقة في الحضارة الإسلامية".
وقد أحدثت الندوة التي دارت وسط مناقشات مكثفة وجلسات الأسئلة والأجوبة، انطباعا كبيرا لدى المشاركين. وتم تبادل الآراء حول مواصلة العلاقات العلمية والعملية مع المنظمات الشريكة.
خدمة الصحافة لإدارة مسلمي اوزبكستان.
“Яхши одам эди, Аллоҳ раҳмат қилсин”
Тобеин олимлардан Абул Асвад ад-Дуалий ҳикоя қилади: Ҳазрати Умарнинг халифалик йилларининг бирида Мадинага боргандим. Ўша кунларда Мадинада бир касаллик пайдо бўлганди, инсонлар бир-бирининг ортидан ўлаётган эдилар. Ҳазрати Умарнинг ёнида ўтиргандим. Шу вақт у ердан бир тобут кўтардилар. Шу ерда ҳозир бўлганлар ўлган одам ҳақида чиройли сўзларни сўзладилар. Шу чокда ҳазрати Умар: "Қабул бўлди”, деди. Сўнгра яна бир тобут кўтарилди. Бу тобутдаги одам ҳақида ҳам чиройли гапларни айтдилар. Ҳазрати Умар яна: “Қабул бўлди”, деди. Ундан кейин учинчи тобут кўтарилди. Бу сафар мусулмонлар ўлган одам ҳақида ёмон гапларни гапирдилар. Ҳазрати Умар яна: "Қабул бўлди”, деди. Мен ундан ажабланиб:
- Нима қабул бўлди, эй мўминларнинг амири? - деб сўрадим. Ҳазрати Умар бундай жавоб берди:
- Мен Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи ва саллам ўргатганлари каби сўзладим. У зот бундай марҳамат қилган эдилар: "Ҳар қандай мусулмон ҳақида тўрт киши "яхши одам эди", деса Аллоҳ уни жаннатига киритади". Шу гапни айтганларидан кейин у зотга бир неча саволлар берган эдик.
– Уч киши унинг яхши одам эканини сўзласа нима бўлади, ё Расулуллоҳ?
– Уч кишининг яхши дейиши ҳукми ҳам шундай бўлади, - дедилар.
- Икки киши яхши деса-чи? - деб сўрашда давом этдик.
– Икки кишининг яхши дейиши ҳам шу ҳукмдадир, - дедилар. Кейин Пайғамбар алайҳиссаломдан бир кишининг яхши дейиши-чи? деб сўрашдан ҳаё қилдик.
«Саҳобадан 101 хотира» китобидан.
Бош имом-хатиблар сайёр учрашувлар ўтказди
Самарқанд вилояти имом-хатиблари инсонга эътиборни янада кучайтириш, уларга яқин бўлиш, муаммо ва камчиликларини бартараф этишда кўмакдош бўлиш мақсадида шаҳар ва туман бош имом-хатиблари Самарқанд туманида йиғилди.
Тумандаги мавжуд 6 та масжид имом-хатиблари билан ҳамкорликда 100 дан зиёд хонадон ва 20 та маҳаллада бўлиб, моддий ёрдам кўрсатиш, низоли ҳолатларни маҳалла иштирокида бартараф этиш ва пешин намозида жамоат билан диний маърифий суҳбатлар ўтказиш каби ишларни амалга оширди.
Аллоҳ таоло бу хайрли ишларни бардавом ва манфаатли қилсин!
Ўзбекистон мусулмонлари идораси
Матбуот хизмати
Дарҳақиқат, Ислом авф, кечирим ва бағрикенгликка ундайди
Юзларида сажда излари бор
Уларнинг Инжилдаги мисоллари эса, худди шохлар чиқариб, қувватга киргач, йўғонлашиб ўз новдасида тик турган, деҳқонларни ажаблантирадиган ўсимликка ўхшайди”. Яъни Расули акрам алайҳиссаломнинг умматлари васфи Тавротда ҳам, Инжилда ҳам бор. Буни аҳли китобларнинг ҳеч бири инкор этмайди, лекин яширади.
Аллоҳ таоло Исломнинг қандай ривожланганини, мусулмонлар сафи қандай кенгайганини ўсимликка қиёсламоқда. Чунки деҳқонлар эккан ўсимлиги, ерга қадаган дон-дунлари қанчалик гуркираса, шунчалик хурсанд бўлади. Бунинг ортидан қанчалаб одамлар мева-чевалардан, дон-дунлардан баҳраманд бўлади. Худди шундай Ислом ҳам жаҳолат ботқоғига ботган инсонларни ҳидоят билан неъматлантирди, уларга руҳий, маънавий озуқа берди.
Лекин бу ҳолат кофирларга ёқмайди. Шу боис Аллоҳ таоло: “(Бу) улар сабабли кофирлар жаҳлини чиқариш учундир”, деб марҳамат қилди. Кофирлар мусулмонлар сони ошганидан асло хурсанд бўлмаган, аксинча, ич-этини еб, ҳақ диннинг пайини қирқиш илинжида бўлган. Ботиний ва рофизийлар Расулуллоҳ алайҳиссаломнинг вафотларидан сўнг кофир бўлиб, диндан қайтдилар. Лекин, шундай бўлса-да, Аллоҳ таолонинг нусрати ғолиб келди: «Ҳақиқат (яъни Ислом) келди ва ботил (куфр) йўқолди. Чунки ботил нарса йўқолувчидир» (Исро сураси, 81-оят).
“Аллоҳ улардан имон келтириб, солиҳ амалларни қилган зотларга мағфират ва улкан мукофот ваъда қилгандир”. Яъни, ҳамиша Ҳаққа итоат этиб, солиҳ амаллар қилган кишиларга Аллоҳ таолонинг улкан мукофоти бордир.
Абу Мансур Мотуридийнинг
“Таъвилоту аҳлис сунна” асари асосида
Толибжон НИЗОМ тайёрлади.