muslimuz

muslimuz

Яқинда “Масжид ал-Ҳаром” маъмурияти ногиронлар аравачаси фойдаланувчиларининг “Масжид ал-Ҳаром”га киришини таъминлаш учун махсус рангли йўналишларни белгилаб, уларнинг ҳаракатланишини осонлаштириш чораларини кўрди.

  “ИҚНA” сайти маълумотларига кўра, рангли аравачалар учун мўлжалланган йўллар Макка чеккасидаги Ғазо ҳудудидан бошланиб, “Масжид ал-Ҳаром” нинг шимолий ҳовлиларига етиб боради.

  Шу тариқа, ногиронлар аравачасидагилар ҳаж амалларини бажариш учун “Масжидул-Ҳаром”га бемалол ва хотиржамлик билан киришлари мумкин.

 Макка зиёрат йўлига туташган ва “Масжид ал-Ҳаром” нинг шимолий йўналиши бўйлаб жойлашган бу рангли йўллар ногиронлар аравачаси фойдаланувчиларини “Масжид ал-Ҳаром” га йўналтириш учун ерда махсус белгилар билан белгиланган. Қайтиш йўллари, шунингдек, ушбу гуруҳ учун “Масжид ал-Ҳаром” га кириш ва чиқишни осонлаштириш учун чизиқлар ва стрелкалар билан белгиланган.

 

Ўзбекистон мусулмонлари идораси

Матбуот хизмати

الثلاثاء, 23 نيسان/أبريل 2024 00:00

ТЕРРОРЧИЛИК – ТАРАҚҚИЁТ КУШАНДАСИ

Огоҳлик – давр талаби

 Барча орзу-ҳавасларимиз, интилишларимиз, ният ва мақсадларимизнинг рўёбга чиқиши тинчлик-хотиржамликка боғлиқ. Тинчлик-хотиржамлик ҳукм сурган юртда тараққиёт, ривожланиш бўлади. Болалар бемалол ўқишга, катталар бамайлихотир ишга бориб келадилар.

Лекин, афсуски, бугун дунёнинг ҳамма жойида тинчлик ҳукмрон дея олмаймиз. Ҳатто баъзан чет эл хабарларини ўқишга юрак дош бермайди. “У ерда қўпорувчилик содир бўлибди”, “Фалон-фалон давлатлар хавф остида” каби нохуш хабарлар кишини ташвишга солади.

Яқинда Москва шаҳридаги “Крокус сити ҳолл”да содир бўлган мудҳиш воқеа бутун дунёни ларзага келтирди. Оммавий ахборот воситалари 150 га бегуноҳ одамнинг террорчилик қурбонига айланганини ёзди. 

Ислом таьлимоти бузғунчиликни, одамлар қалбига ваҳима, душманлик ва фитна уруғларини сочишни қаттиқ ва қатъий қоралайди. Аллоҳ таоло ояти каримада: «Бирор жонни ўлдирмаган ёки Ерда (бузғунчилик ва қароқчилик каби) фасод ишларини қилмаган инсонни ўлдирган одам худди ҳамма одамларни ўлдирган кабидир. Унга ҳаёт бахш этган (ўлимдан қутқариб қолган) одам эса барча одамларни тирилтирган кабидир», деб марҳамат қилади (Моида сураси, 32-оят).

Ҳадиси шарифда: “Икки неъмат борки, кўпчилик инсонлар унинг қадрига етмайдилар. У – хотиржамлик ва сиҳат-саломатлик”, дейилган (Имом Бухорий ривояти).

Тинчлик ва хотиржамлик Аллоҳ таолонинг буюк неъматларидан биридир. Қолаверса, барча эзгу ишлар рўёбга чиқишининг боиси ҳам осойишталикдир. Шундай экан, инсонлар нафақат мавжуд тинчликни қадрига етиб, шукрини адо этишлари балки, унга ношукрлик қилиб путур етказишдан ҳам сақланишлари лозим.

Ислом кишиларни тинчлик ва барқарорликка, ўзаро бирлик ва ҳамжиҳатликка даъват этади. Бироқ ундан ғаразли мақсадларни амалга ошириш йўлида фойдаланиш ҳоллари ҳам авж олиб бораётганини афсус билан қайд этиш лозим.

Бу жараённинг энг хатарли жиҳати баъзи тоифаларнинг дин ниқоби остида динга сиёсий сиёсий тус бериб, ҳокимиятга интилиш, диндан одамлар орасига нифоқ солиш, қўпорувчилик ишларини амалга ошириш ва ғаразли манфаатларни рўёбга чиқаришда фойдаланишга уринишларда намоён бўлмоқда.

Бугунги кунда терроризм, диний экстремизм бутун дунёга хавф солаётган, инсониятнинг тинч ва осуда яшаши учун тўсқинлик қилаётган жиддий муаммолардан биридир. Айни пайтда сайёрамиздаги ҳеч бир мамлакат, ҳеч бир халқ унинг офатларидан ҳимояланмаган, десак асло муболаға бўлмайди.

Ҳозирда Афғонистон, Сурия, Яман, Покистон, Фаластин, Ироқ ва Африканинг бир қанча мамлакатларида содир этилаётган хунрезликлар, ўша юртларда истиқомат қилаётган инсонлар, айниқса, мурғак болаларнинг бошига тушаётган ғам-андуҳлар барча-барчамизни жиддий ташвишга солмоқда.

Экстремизм ҳар қандай бошқача фикрлашни инкор этади, ўзининг мафкуравий ва диний қарашларини қўпол равишда мажбурлаб қабул эттиришга ҳаракат қилади. Экстремистлар ўз тарафдорларидан уларнинг ҳар бир буйруқларини сўзсиз бажаришни, уларга кўр-кўрона ишонишни талаб қиладилар.

Очиқдан очиқ экстремистик руҳдаги қарашларнинг ғоявий ва мафкуравий жиҳатдан ўта зарарли ва хавфли эканлиги шундаки, у диний бағрикенгликка зид ҳолда турли динга эътиқод қилувчи халқлар ўртасида муросасизлик ва адоват уруғни сепишга хизмат қилади. Бир сўз билан айтганда, бу каби ғаразли кимсалар ўз манфаати йўлида эндигина ҳаётни таниётган ёшларни тўғри йўлдан адаштириб, уларнинг маънавиятига зарба беришга ҳаракат қиладилар.

Шундай экан шиддат билан ривожланиб бораётган бугунги глобаллашув жараёнида эртанги кунимизнинг эгалари бўлган ёшларимизнинг маънавий иммунитети ҳар қачонгиданда юксакроқ бўлишини замоннинг ўзи тақозо этмоқда. Дунёнинг айрим ҳудудларида содир бўлаётган хунрезликлар масаланинг нечоғлик жиддийлигидан далолатдир.

Шукрки, бугун юртимиз тинч, осмонимиз мусаффо. Униб-ўсиб келаётган ёшларимизни мана шундай фаровон кунларимизнинг қадрига етишга, тинчликни кўз қорачиғидай асраб-авайлашга ўргатишимиз зарур.

 

Мансур ЎРОЛОВ,

Тошкент шаҳридаги “Нўғайқўрғон” жоме масжиди имом-хатиби

                                          الشيخ الدكتور صالح بن عبدالله حميد: إن العلماء بفضل ما منحهم الله من علم وحكمة، أهل لأن يرسخوا في الأمة قيم الوحدة والتعاون والتكافل والاعتزاز بالثوابت، ويُجنبوها خطر الفُرْقة والتشتت والتنازع، مؤكّدًا أنه ليس للأمة طريق يعيد إليها قوتها ومهابتها ومكانتها سوى الالتزام بقوله عز شأنه: (واعتصموا بحبل الله جميعًا ولا تفرَّقوا)

.إمام وخطيب للمسجد الحرام، عضو هيئة كبار العلماء ومستشار الديوان الملكي. رئيس المجمع الفقه الإسلامي الدولي

  المملكة العربية السعودية. رياض. 2024. الدورة الثالثة والعشرون لمجمع الفقه الإسلامي الذي ينتمي إلى رابطة العالم الإسلامي

خدمة الصحافة لإدارة مسلمي أوزبكستان

اختتم اليوم الموافق 22 أبريل أعمال الاجتماع الثالث والعشرون لمجمع الفقه الإسلامي المنعقد في مدينة الرياض. وفي نهاية المؤتمر تم اتخاذ القرارات ذات الصلة. وأعرب المشاركون عن امتنانهم، وكان هناك حوار بين العلماء. التقى رئيس إدارة مسلمي أوزبكستان و المفتي، الشيخ نور الدين خالق نظر مع مشاهير العلماء والمفتين المشهورين وقادة المنظمات الدولية من دول العالم ومن جملتها:

والشيخ عبدالله بن سليمان المنيع مستشار الديوان الملكي السعودي؛

والدكتور قطب مصطفى سانو، رئيس مجمع الفقه الإسلامي العالمي التابع لمنظمة التعاون الإسلامي و مقره في جدة بالمملكة العربية السعودية؛

  والشيخ الدكتور عبدالرحمن بن عبدالله الزيد الأمين العام لمجمع الفقه الإسلامي التابع لرابطة العالم الإسلامي.

 ومفتي جمهورية مصر العربية الشيخ الدكتور شوقي إبراهيم علام؛

 والشيخ الدكتور إسلامو ولد سيد المصطفى، رئيس المجلس الأعلى للفتوى والشكاوى بموريتانيا؛

 والشيخ الدكتور أحمد حسن الطه رئيس المجمع الفقهي العراقي.

مفتي دولة صربيا الشيخ مصطفى يوسف سباهيتش؛

  والمفتي العام لسلوفينيا الشيخ نوزت بوريتش؛

  والشيخ محمد أرشد مفتي دولة هونغ كونغ؛

  وأجريت مقابلة مع مفتي ألبانيا الشيخ بويار صباحيو..

  وخلال المحادثات الصادقة هذه أشار الزعماء الدينيون إلى أن المؤتمر تم تنظيمه على مستوى عالٍ. وأن القضايا المهمة التي تمت مناقشتها في المؤتمر الدولي والمقترحات المقدمة تستحق الثناء. وسيكون لتنفيذها تأثيرا كبيرا. كما تبادلا وجهات النظر حول المشاكل الحالية التي تواجه المجتمع المسلم والخطط المستقبلية.

ويشارك سماحة المفتي غدا 23 إبريل في الاجتماع السادس والأربعين للمجلس الأعلى لرابطة العالم الإسلامي الذي سيعقد في مدينة الرياض عاصمة المملكة العربية السعودية.




خدمة الصحافة لإدارة مسلمي أوزبكستان

الثلاثاء, 23 نيسان/أبريل 2024 00:00

بشرى سارة: وضع الطوبة الأولى لمسجد "لبي زاخ"

 الحمد لله، أصبح كل مسجد في بلادنا مكانًا مزدهرًا وميمونًا. وفي أماكن التنوير هذه  يستفيد المؤمنون المسلمون استفادة كاملة من جميع الظروف ويؤدون عبادتهم بأمان وحرية.

و وضع رئيس الائمة و الخطباء إمام  في مدينة طشقند عبدو القهار داملا يونسوف اليوم حجر الأساس لبناء المبنى الجديد لمسجد "لبي زاخ" الواقع في منطقة أوتشتيبا بمدينة طشقند.

 وحضر الحفل نائب لرئيس الائمة و الخطباء في مدينة طشقند عبد الله داملا يولداشيوف و إمام المنطقة ونشطاء الحي والآباء المستنيرين ومسؤلي المسجد.

وفي نهاية الحفل تم بالدعوات الخير سائلين المولى عز وجل أن يتم الانتهاء من بناء المسجد وتشغيله في وقت قصير.

خدمة الصحافة لادارة مسلمي اوزبكستان

الصفحة 1 من 202

Янгиликлар

Top