muslim.uz.umi
Аллоҳ таоло нега барча бандаларини бой қилмайди
Абдуллоҳ ибн Масъуд розияллоҳу анҳу айтади:
«Банда бой бўлиши учун бир тижорат ёки амирликни қасд қилади. Аллоҳ таоло фаришталарига айтади:
- У бандамни ундан буриб юборинглар. Агар у бандам бой бўлиб кетса дўзахга тушади!
Шундай қилиб Аллоҳ у бандани ўша ишдан буриб юборади. Банда эса шумланиб юраверади. «Фалончи мендан ўзиб кетди», «пистончи мендан ақлли бўлиб кетди», дейди.
Бу Аллоҳ азза ва жалланинг фазлидир!».
Аллоҳ бизни биз англамайдиган йўллар билан ҳимоя қилади. Биз истаган нарсаларни ман қилади, Ўзи истаган ва биз учун манфаатли нарсаларни беради.
Баъзи олишларда қолдириш бор. Шифокорлар тана соғлом қолиши учун баъзи аъзоларни олиб ташлашади.
Ибнул Жавзий роҳимаҳуллоҳнинг «Сойдул хотир» китобида келади:
«Салафлардан бири Аллоҳдан доим ғазотга чиқишини дуо қилиб сўрар экан. Аллоҳ уни бир сабаб билан ғазотдан ман қилар экан. У аччиқланар экан. Шунда унинг тушида бир киши кириб дебди:
«Агар сен ғазотга чиқсанг асир тушасан. Асирга тушсанг насронийлик динига кириб кетасан!»
Абдурраҳмон ибн Зайддан ривоят қилинади:
«Ибн Мункадир Абу Ҳозимга шундай деди: «Эй Абу Ҳозим, қанчадан-қанча инсонлар билан учрашаман. Уларни умуман танимасам ҳам ёки уларга сира яхшилик қилмаган бўлсам ҳам, ҳаққимга яхшилик сўраб дуо қилишади». Абу Ҳозим унга: «Буни ўз амалингдан деб ўйлама, балки Аллоҳдан деб бил ва У Зотга шукр қил», деди ва ушбу оятни ўқиди:
«Албатта, иймон келтирган ва яхши амалларни қилганларга Роҳман муҳаббат пайдо қилур» (Марям сураси, 96-оят)
Шу ўринда Умму Амина томонидан таржима қилинган ҳаётий воқеага эътиборимизни қаратамиз:
«Мен муслима, ҳусним ўзимга яраша бўлган бир қизман. Улғайиб, йиллар бирин-кетин ўтса ҳам, совчи бўлиб, қўлимни сўраб келган бўлмади. Менинг ёшим тобора ўтиб борар, мендан кичкина қизлар ҳам турмушга чиқиб, фарзандли бўла бошлашди. Шу зайл ёшим ўттиз тўртга чиқди...
Кунларнинг бирида обрўли оиладан бўлган бир йигит қўлимни сўраб келди. Хулқи гўзал, беғубор бу навқирон, мендан икки ёш катта эди. Бир-биримизга мақбул бўлдик. Қувончдан оёқларим ердан узила ёзди. Ўзимни ниҳоятда бахтиёр ҳис қилардим.
Никоҳдан ўтиш учун ҳозирлик кўра бошладик. Никоҳ шартномасини тузиш учун қаллиғим мендан паспортимни олди. Лекин орадан икки кун ўтар-ўтмас онаси қўнғироқ қилиб, зудлик билан учрашиш кераклигини айтди. Чақирган жойига етиб бордим.
У паспортимни чиқариб мендан:
- Туғилган санангиз тўғри кўрсатилганми? - деб сўради.
Мен: - Ҳа, дедим.
Шунда йигитнинг онаси:
- Унақада сиз, 40 га бориб қолибсиз- да? деди.
Ҳайратдан донг қотиб, ёшим 34 да! - дедим.
Онаси: - Нима фарқи бор? Барибир 30 дан ўтгансиз, ҳали фарзанд кўрасизми, йўқми? Мен эса невараларим бўлишини истайман! - деди.
Хуллас, ўғли билан мени тўйимизни тўхтатмагунча тинчимади, охир-оқибат никоҳни бекор қилди. Менга бу воқеа жуда қаттиқ таъсир қилди. Умид нури бир лаҳзага қалбимни ёритиб, мени яна зулматлар қаърида қолдирди. Хаёлимда бир зумда, бор орзуларим нозик шиша синиқларидек, чилпарчин бўлгандек эди. Шундай қилиб изтироб ва қайғулар гирдобида олти ой ҳам ўтди. Гўёки осмондан ерга қулагандек эдим. Ота-онам менинг ғам-ғуссаларимни аритиш учун Умрага, Аллоҳнинг байтига юборишга қарор қилдилар. Сафар тайёргарлигини кўриб, ер юзининг энг мунаввар, муқаддас гўшаси, Ҳарамга етиб келдим.
Намозларимни ўқиб бўлиб, Аллоҳдан ишимни ўнглашини сўраб, қалбдаги оғриқларимни дуо ила Роббимга юзланиб, тўкиб солдим. Шу зайлда ўтирар эканман, нигоҳим бир аёлга тушди. У Қуръонни тадаббур, тартил ила жуда майин, чиройли тиловат қилар эди.
У Аллоҳнинг «Ва сенга Аллоҳнинг фазли улуғ бўлди» (Нисо сураси, 113-оят) оятини такрор-такрор ўқирди. Эшитиб, кўзларимга селдек ёш қуйилиб кела бошлади. Бу аёл эътиборимни ўзига тортар, унинг гўзал тиловати мени ўзига маҳлиё қиларди.
Сўнг «Ва тезда Роббинг сенга ато қилади ва сен рози бўлурсан» (Зуҳо сураси, 5-оят) оятини ўқий бошлади.
Аллоҳга қасам, бу оятни биринчи бор эшитаётгандек бўлдим. У юрагимнинг тубигача кириб борар, бутун хасратларимни аллалар, таскин топтирар, балки барчасини қалбимдан қувиб чиқарар эди.
Умра маросимларини ўзгача шукуҳ ила адо этгач, меҳрибон ота-онам, ўз қадрдон юртимга қайтдим. Самолёт аэропортга қўнди. Учоқдан тушарканман, Аллоҳга ўзгача таваккул, гўзал ҳаётга орзу, яқин саодатга умид билан тушдим. Йўловчиларни кутиш залида, дугонам ва унинг турмуш ўртоғини учратдим. Бироз суҳбатлашгандек бўлдик. Улар турмуш ўртоғининг дўстини кутиб олишга келган эканлар. Ҳеч қанча вақт ўтмай у ҳам етиб келди. Улар билан хайрлашиб уйим томон одимладим.
Келиб, устбошимни алмаштирдим, бироз нафас ростлаб олиш учун чўзилдим. Ногоҳ, кутилмаганда, қўнғироқ бўлди. Бояги дугонам экан. У шоша-пиша менга, эрининг дўсти мен ҳақимда сўраганини, кўриб ёқтирганини, совчи бўлиб келмоқчилигини айтди. Тўсатдан, даб-дурустдан айтилган бу гаплардан, юрагим қинидан чиқиб кетгудек, ҳаяжонланиб қаттиқ ура бошлади. Хурсанд бўлишимни ҳам, бошқасини ҳам билмасдим. Эртасигаёқ у йигит совчи бўлиб келди. Уйдагилар ҳам рози бўлишди. Учрашганимиздан сўнг, бир ойга қолмай турмуш қурдик.
Юрагим орзу-умидларга, бахту қувончга тўлиб тошди. Чунки оилали бўлиш бахти ҳаётим остонасида турганини, Аллоҳ истаса, оналик қувончи ҳам насиб қилишини ўйлаб, жуда қувонар, Роббимга тинимсиз шукрлар айтардим.
Янги ҳаётимни вафодор аёл бўлиш, бахтли ҳаёт кечириш нияти ила бошладим. Турмуш ўртоғимда мен орзу қилган барча фазилатлар меҳр-муҳаббат, саховат, олийжаноблик, менга ва оиламдагиларга нисбатан мурувват, ҳурмат-эҳтиром хислатлари мужассам эди. Бироқ, бизнинг турмушимизнинг ҳам ўнқир-чўнқири кўрина бошлади.
Бир неча ой ўтса ҳамки, ўзимда ҳомиладорлик аломатларини сезмадим. Тушкунликка тушиб, қаттиқ сиқилдим. Умидсизликнинг қора булутлари орзуларимни аста-секин қуршаб ола бошлади. «Бу бахт менга насиб қилмаса-чи?» деган хаёл миямга ўрнаб борарди. Чунки, ёшим ўттиз олтидан ошган эди.
Бир куни турмуш ўртоғимдан мени шифокорга кўрсатишини илтимос қилдим. Биз биргаликда малакали, кўп йиллик тажрибага эга аёллар шифокорининг қабулига бордик. Мендан бир неча таҳлиллар топширишимни сўради. Топширдим. Биринчи таҳлил натижалари чиқди.
Уларга кўз югуртирган шифокор, тўсатдан қолган таҳлилларни топширишингизга ҳожат йўқ, табриклайман, сиз ҳомиладорсиз! - деди. Қувонч ёшлари ёноқларимни ювиб тушди.
Ҳомиладорлик, ёшимнинг катталиги сабаб бироз қийин кечганини айтмаганда, яхши ўтди. Бу давр ичида ҳомиламнинг жинсини билишга, қизиқмасликка ҳаракат қилдим. Чунки, Роббимнинг менга берган неъмати, албатта, хайрли бўлишига ишонардим. Орадан вақт ўтиб ой куним ҳам етди. Амалиётдан кейин кўзларимни очиб қарасам, ўз ота-онам, турмуш ўртоғим ва унинг оиласини артофимда хурсанд бўлиб ўтиришганини кўрдим.
Улардан фарзандим қандай? Саломатми? Қизми, ўғилми? - деб сўрадим. Барчалари бир овозда ширингина қизалоқ ва пахлавондек ўғил дейишди. Эгизакларми? - деб секин пичирлар эканман, хуш хабардан кўзларимга қувонч кўз ёшлари қалқиб
“ДИНИЙ БАҒРИКЕНГЛИК” кўкрак нишони билан тақдирланди
Сўнгги йилларда “16 ноябрь – Халқаро бағрикенглик куни” муносабати билан турли конференция ва анжуманлар, давра суҳбати ва учрашувларни ўз ичига қамраб олган “Бағрикенглик ҳафталиги”нинг ўтказилиши – жамиятда бағрикенглик ғояларининг мустаҳкамланиши, турли миллат ва элат ҳамда диний конфессия вакиллари ўртасида ўзаро дўстлик ва ҳамжиҳатлик муносабатларининг янада мустаҳкамланишига хизмат қилаётгани алоҳида эътирофга лойиқ.
Таъкидлаш лозимки, охирги йилларда мамлакатимизда диний-маърифий соҳа ривожи йўлида кенг кўламли ислоҳотлар ҳаётга татбиқ этилмоқда.
Ушбу жараён соҳа ходимларидан ҳам алоҳида масъулият ва фаоллик талаб этади. Шу ўринда таъкидлаш керакки, уларнинг фидоийлиги, шарафли меҳнатлари ҳукуматимиз томонидан эътироф этилиб, қадрланмоқда.
Бугун Ўзбекистон мусулмонлари идорасининг Қашқадарё вилоятидаги вакили, вилоят бош имом-хатиби Раҳматилло домла Усмонов ҳамда соҳа ходимлари «Диний бағрикенглик» кўкрак нишони билан тақдирландилар.
ЎМИ Қашқадарё вилояти вакиллиги
Ахборот хизмати
Эски кийимларни садақа қилиш
- Эркагу аёлларнинг ва болаларнинг кийилган, лекин йиртилиб кетмаган, ҳали кийишга яроқли кийимларини садақа қилиш мустаҳаб амалдир. Бу иш ёмон кўрган нарсасини садақа қилиб юборишга кирмайди. Эскирган нарса ўртача мол ҳисобланади, чунки камбағаллар бундан ҳам эскироқ кийимларни сотиб олишади. Қанчадан-қанча бойлар писанд қилмайдиган кийимлар борки, уларга эришиш камбағаллар учун орзудир. Бундай кийим-кечакларни ахлатга ташлаш ёки ёқиб юбориш мумкин эмас.
Набий соллаллоҳу алайҳи васаллам янги кийим олган одамларни эскисини садақа қилиб юборишга тарғиб қилганлар.
Умар ибн Хаттоб розияллоҳу анҳу янги кийим кийиб, «Авратимни беркитадиган, ясанадиган нарсани кийдирган Аллоҳга ҳамд бўлсин», деди. Кейин шундай деди: «Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васаллам «Ким янги кийим кийганда: "Авратимни беркитадиган, ясанадиган нарсани кийдирган Аллоҳга ҳамд бўлсин" деса, кейин эскирган кийимини садақа қилса, ҳаёту мамотида Аллоҳнинг ҳимоясида, Аллоҳнинг муҳофазасида ва Аллоҳнинг сатрида бўлади», деганларини эшитдим». (Термизий ва бошқалар Абу Умома розияллоҳу анҳудан ривоят қилишган. Ҳофиз Ибн Ҳажар «Натааижул афкаар» деган китобида ҳасан деган).
- Ёмон кийимни садақа қилиш макруҳдир. Чунки Аллоҳ таоло: «Нафақа қилганингизда нопокни кўзламанг. Ҳолбуки, уни ўзингиз ҳам ундан кўз юммай туриб олмайсиз», деган. (Бақара сураси, 267-оят). Макруҳ бўлиши билан бирга бундай кийимни садақа қилган одамга садақасига яраша ажр ёзилади, ваҳоланки унга молнинг яхшисини танлаб садақа қилиш афзалдир.
Хатиб Ширбиний роҳимаҳуллоҳ: «Сифатсиз нарсани садақа қилиш макруҳдир. Лекин шундан бошқа нарса топа олмаса, макруҳ бўлмайди» («Муғнил муҳтааж», 4/197).
- Афзали ўша кийимларни ювиб, дазмоллаб, сўнг камбағалнинг ўзига ёки бирорта хайрия жамғармасига бериш ёки масжид имомидан муҳтож одамларни сўраб олиб, ўшаларга беришдир.
- Шунингдек, эски оёқ кийим, идиш-товоқ ва уй жиҳозларини садақа қилиш ҳам мустаҳабдир.
Аллоҳ сизу бизнинг солиҳ амалларимизни қабул айласин.
Доктор Муҳаммад Содиқ Дарвиш
الاحتفالات بيوم اعتماد علم الدولة في العاصمة مدينة طشقند
18 نوفمبر- يوم اعتماد علم الدولة لجمهورية أوزبكستان.
وأقيمت في ميدان "صداقة الشعوب" بالعاصمة مدينة طشقند الاحتفالات الرسمية بمناسبة 18 نوفمبر يوم اعتماد علم الدولة لجمهورية أوزبكستان.
ويجدر بالذكر أنه تم إصدار قانون جمهورية أوزبكستان "علم الدولة لجمهورية أوزبكستان" في 18 نوفمبرعام 1991م واليوم يمثل علم الدولة لبلادنا سيادة واستقلال وطننا.
وتجري الاحتفالات بمناسبة يوم اعتماد علم الدولة لجمهورية أوزبكستان في كافة أنحاء بلادنا.
وكالة أنباء أوزبكستان.
سيتم تطبيق معايير وإجراءات التمويل الإسلامي في 3 بنوك تجارية حتى عام 2030م
مما لا شك فيه أن دور الشركات الصغيرة وريادة الأعمال الخاصة يكتسب أهمية في ضمان النمو المستقر لاقتصاد بلادنا.
وفي هذا الصدد، من المهم إنشاء نظام شامل للدعم المالي للشركات الصغيرة والمتوسطة، بما في ذلك تكوين مهارات تنظيم المشاريع لدى السكان، وتمويل مبادرات أعمالهم وتنفيذ مشاريعهم.
إن قرار الرئيس "بشأن التدابير الإضافية لمشاركة السكان في الشركات الصغيرة والمتوسطة الحجم" والمهام المحددة فيه مهمة لأنها تهدف إلى إطلاق مثل هذا النظام الشامل.
على وجه الخصوص، سيتم تهيئة الظروف اللازمة لإنشاء نظام الدعم المالي والاستشاري لمبادرات أعمالهم وتوسيع أنشطتهم على أساس سلسلة "رائد الأعمال العائلي - الأعمال الصغيرة - الأعمال المتوسطة" من خلال تدريب السكان وهيئات التجارية.
وفي إطار برامج الدولة سيتم دعم مشاريع الأعمال الصغيرة والمتوسطة على أساس نظام مالي متكامل يتكون من "بنك تنمية الأعمال" BDB، و"شركة تنمية ريادة الأعمال" JSC والبنوك التجارية الشريكة الأخرى.
ونتيجة لذلك، فمن خلال هذا النظام، سيتم زيادة رصيد القروض المخصصة لكيانات الأعمال الصغيرة بمقدار 1.7 مرة، وستزيد حصتها في محفظة القروض من 28% إلى 43%.
ولتمويل مشروعات الأعمال الصغيرة، سيتم جذب موارد تصل إلى 800 مليون دولار أمريكي من المؤسسات المالية الدولية والمنظمات المالية الحكومية الأجنبية. وسيمكن ذلك من إنشاء وتوسيع 150 ألف كيان تجاري صغير في هذا المجال، والأهم من ذلك، خلق آلاف فرص العمل الجديدة.
وفي هذا الصدد، تجدر الإشارة إلى أنه في إطار استراتيجية "أوزبكستان - 2030"، تم تحديد عدد من المهام لتسريع الإصلاحات في النظام المصرفي وزيادة حجم سوق الخدمات المصرفية وتطوير المنافسة في القطاع.
وعلى وجه الخصوص وفقًا للهدف الخمسين يجب أن يصل حجم الإقراض السنوي في النظام المصرفي والمالي إلى 40 مليار دولار، وزيادة حجم الودائع المصرفية بمقدار 4 مرات، وخصخصة البنوك وإبقاء 3-4 بنوك تحت ملكية الدولة، وجذب المستثمرين بدخول ما لا يقل عن 4 بنوك أجنبية كبيرة ومرموقة إلى السوق المصرفية، وتحسين المعايير وقواعد الرقابة من خلال تقديم الحد الأدنى من المعايير والمتطلبات المعترف بها دوليًا للبنوك، وإدخال معايير وإجراءات التمويل الإسلامي في 3 بنوك تجارية على الأقل، وتشكيل الأسس القانونية للتمويل الإسلامي.
وبطبيعة الحال، فإن المهام والمؤشرات المحددة في القرار مهمة أيضًا في تنفيذ أهداف الإستراتيجية لأنه الآن ومن أجل ضمان الاستخدام الفعال للقروض المخصصة في إطار برامج الدولة وسدادها في الوقت المناسب، ابتداء من 1 يوليو 2024م ، سيتم رقمنة جميع مراحل تخصيص القروض على المنصات الإلكترونية. في هذه الحالة، يعد وجود نظام متكامل بين البنوك أمرًا مهمًا.
وفي الوقت نفسه، فإن تخصيص القروض للمواطنين ورجال الأعمال على المنصات الإلكترونية سيعمل على استهداف إنفاق الأموال المخصصة، والقضاء على عوامل مثل الألفة والبيروقراطية في تخصيص القروض والتي هي سبب الاعتراضات المشروعة للسكان اليوم.
ومن 1 يناير 2024 إلى 1 يناير 2026، على بوابة المعلومات الخاصة للمشتريات العامة، يُسمح للكيانات المنشأة على أساس التعاون مع الشركات الكبيرة المملوكة للدولة بالبيع على أساس عقود مباشرة بقيمة إجمالية تصل إلى 10 مليار سوم لعملاء الدولة من السلع (المنتجات) التي ينتجونها بأنفسهم للشركات الصغيرة.
وهذا أيضًا يخلق سهولة وفرصًا إضافية لرواد الأعمال. وبشكل عام فإن القرار والمهام المحددة فيه تعمل على جعل الأعمال الصغيرة والمتوسطة القاطرة الرئيسية للنمو الاقتصادي في البلاد.
مولودا أدهمجونوفا،
نائبة الغرفة التشريعية في المجلس الأعلى.