muslim.uz.umi
Ижтимоий тармоқларнинг хатари
Бугунги кунимизда интернет ҳаётимизга шундай кириб келдики, уларсиз ҳаётимизни тасаввур қилолмаймиз. Шу билан биргаликда интернетда кенг тарқалиб бораётган ижтимоий тармоқлар ҳам ривожланди. Кўпчилигимиз бу тармоқлардан фойдаланамиз, бу жуда яхши албатта, лекин ижтимоий тармоқлардан фойдаланишда ҳам эҳтиёткор бўлишимиз керак. Чунки айнан мана шундай тармоқлар орқали оилалар бузилиб кетаяпти, ёшларимизнинг тарбияси бузилаяпти ва энг ачинарлиси, бузуқ ниятли ғаламиз кимсалар бу тармоқларни қармоққа айлантирмоқдалар.
Ижтимоий тармоқларда бўлаётган мулоқотлар аслида виртуал бўлсада, маълум одоб чегараси, ҳудудидан чиқиб кетмаслиги керак. Жуда кўп одамлар виртуал мулоқот деб, ҳақиқий воқеликдан воз кечмоқдалар. Аксар ҳолатларда ижтимоий тармоқлар одамларни ишдан чалғитмоқда, оила тинчлигини бузмоқда. Улар бу ишга шу даражада берилиб кетганидан дўстлари, ҳатто оилаларидан ҳам воз кечиш ҳолатлари нодир бўлмай қолди. Бугун ер юзида миллион-миллион одам виртуал ҳаёт билан бўлиб ҳақиқий ҳаётни унутиб қўймоқдалар. Ижтимоий тармоқларда кўп ўтирадиган одамларнинг иммунитет тизими бузилмоқда, ақли заифлик касалига мубтало бўлиш ҳолатлари содир бўлмоқда. Ҳаттоки, компьютер олдида кеча кундуз ўтириб тўсатдан вафот этганлар ҳам бор.
Танамиздаги мўъжизалар ҳақида биламизми?
Инсон жисмидаги мўъжизавий аъзолардан бири юрак бўлиб, у ишламаса ва фаолиятдан тўхтаса, инсон ҳалок бўлади. Инсоннинг юраги бир кунда 100 000 бора уради. Бир йилда ўртача ўттиз беш миллион марта, ўртача умри давомида эса икки ярим миллиард маротаба уради.
Ўртача ёшдаги инсоннинг бош терисида 100 000 соч толаси бўлади. Жигар инсон танасида 500 дан ортиқ функцияларни бажаради. Аммо унинг асосий вазифаси қонни тозалаш ва ёғларни парчалашда асосий рол ўйновчи сариқ суюқлик ишлаб чикаришдир.
Ингичка ичак ошқозон тизимининг энг муҳим қисми бўлиб, овқатни парчалаш ва баданнинг турли қисмларига тарқатиш учун юбориладиган озуқа моддаларини чиқаради.
Қизилўнгачдан таом доимо ошқозонга йўналади. Агар инсон бошини пастга осилтириб туриб еб-ичса ҳам унинг ёрдамчи пайлари сабабли тескари ҳаракатда ошқозон тарафга йўналаверади.
Тананинг энг мустаҳкам аъзоси тиш эмали ҳисобланади.
Буйраклар бир кунда организмдаги қонни 300 марта ювади.
Қизил қон ҳужайралари (эритроцитлар) суяк илигида шаклланиб, тўрт ой яшайди. Ушбу тўрт ойлик умри мобайнида тананинг барча 60 триллион ҳужайрасида озиқланади. Шу сабабли инсон танасида қарийб 250 000 марта айланади.
Аллоҳ таоло Қуръони Каримда шундай марҳамат қилади:
لَقَدْ خَلَقْنَا الْإِنسَانَ فِي أَحْسَنِ تَقْوِيمٍ
«Батаҳқиқ, Биз инсонни энг гўзал тузилишда яратдик» (Тийн сураси, 4-оят).
Аллоҳ таоло инсоннинг жасадини ҳам, ақлини ҳам, руҳини ҳам энг яхши ҳолатда яратгани ҳаммага маълум.
Мана бу оятда эса Аллоҳ таоло:
أَلَمْ تَرَ إِلَى الَّذِينَ خَرَجُواْ مِن دِيَارِهِمْ وَهُمْ أُلُوفٌ حَذَرَ الْمَوْتِ فَقَالَ لَهُمُ اللّهُ مُوتُواْ ثُمَّ أَحْيَاهُمْ إِنَّ اللّهَ لَذُو فَضْلٍ عَلَى النَّاسِ وَلَكِنَّ أَكْثَرَ النَّاسِ لاَ يَشْكُرُونَ
«... Аллоҳ одамларга фазлу марҳаматлидир. Лекин одамларнинг кўплари шукр қилмаслар» (Бақара сураси, 243-оят), деб марҳамат қилган.
Ҳаёт бериб, тирилтириш ҳам Аллоҳнинг бандаларига берган фазлидир. Жонни олиб, ўлдириш ҳам Аллоҳнинг фазлидир. Икковида ҳам одамларга фойда бор. Лекин кўп одам буни тушунмайди ва шукр қилмайди.
Бошқа бир оятда:
وَآتَاكُم مِّن كُلِّ مَا سَأَلْتُمُوهُ وَإِن تَعُدُّواْ نِعْمَتَ اللّهِ لاَ تُحْصُوهَا إِنَّ الإِنسَانَ لَظَلُومٌ كَفَّارٌ
«Ва У сизга барча сўраган нарсаларингиздан берди. Агар Аллоҳнинг неъматларини санасангиз, саноғига ета олмассизлар. Албатта, инсон ўта золим ва ўта ношукрдир» (Иброҳим сураси, 34-оят).
Аллоҳ таоло бандаларига улар сўраган мол-дунё, фарзанд, сиҳат-саломатлик, роҳат-фароғат каби кўплаб неъматлардан беради.
Хулоса шуки, Аллоҳ таолонинг инсонларга ато этган неъматларини замон ҳам, макон ҳам, саноқ ҳам қамраб ола билмайди. Хўш, маълум замонда, маълум маконда яшайдиган, маълум илмга эга одамлар қандай қилиб уларни санай олади? Шундай бўлгач, барча инсонлар бу беҳисоб неъматлар учун ҳар доим ҳисобсиз шукрлар айтишлари лозим.
Шунча ожиз жисмга мукаммал аъзолар жойлаштириб қўйган Аллоҳ таолога битмас-туганмас ҳамду санолар бўлсин.
Фойдаланилган манбалар:
«Тафсири Ҳилол» китоби
«Неъмат эгасини унутма» китоби
Хуршид Маъруф тайёрлади
Қандай қилиб бир уммат бўлиш мумкин?
يجري تنظيم الإجتماعات مع المواطنين
يتواجد حاليا فريق عمل من الخبراء في جمهورية كوريا الجنوبية بالتعاون مع وكالة هجرة العمالة الخارجية في جمهورية أوزبكستان ولجنة الشؤون الدينية وإدارة مسلمي أوزبكستان.
ويوجد بين أعضاء فريق العمل عبد القهار داملا يونسوف رئيس الأئمة والخطباء في مدينة طشقند.
إجتمع أعضاء فريق العمل مع مواطنينا الذين يعملون مؤقتًا في المنطقة الصناعية في إنشون وأصحاب العمل ودرسوا ظروف عملهم ومعيشتهم.
كما تم خلال الحوار مع مواطنينا الإجابة على الأسئلة التي تهمهم وتقديم التوصيات لتجنب التأثر بالأفكارالخاطئة المختلفة. وتستمررحلة فريق عمل في جمهورية كوريا الجنوبية.
خدمة الصحافة لإدارة مسلمي أوزبكستان.
التعيين: سردار رحيمخان - نائب مدير صندوق"الوقف" و مدير شؤون "الوقف" الخيرية
إنعقد في 1 نوفمبر 2023 م، الاجتماع لأعضاء مجلس إدارة صندوق "الوقف" الخيري الإجتماعي التابع لإدارة مسلمي أوزبكستان. وتمت مناقشة الخطط المستقبلية والقضايا التنظيمية. وأكد رئيس إدارة الصندوق عيسى خان عبد الله يوف على توسيع العمل الخيري مثل مساعدة المحتاجين وإظهار المحبة للمعاقين وتلقي المعلومات من الأسر الفقيرة وحفر الآباروالمشاريع المبتكرة المتعلقة بالعلم ودعم الطلاب ماديا.
وتم خلال اللقاء مناقشة المسألة التنظيمية ومن أجل تعميم الأعمال الخيرية للصندوق قد أعلن تعيين سردار رحيمخان (سانجر رحيموف) الى منصب نائب مدير صندوق "الوقف" الخيري و مدير شؤون "الوقف" الخيرية. ومن المعلوم ان سردار رحيمخان إشتهر بأعماله الخيرية التي يطلق عليها "أمر القلب" لتنظيم الأعمال الخيرية ومساعدة الأطفال المعاقين وإيجاد الطريق إلى قلوب المكتئبين في الأوقات الصعبة.
خدمة الصحافة لإدارة مسلمي أوزبكستان.