muslimuz

muslimuz

    تم اليوم، الموافق 22 فبرايرمن هذا العام تنظيم مؤتمر دولي حول "الإسلام ضد التطرف" في مدينة أتيراو بجمهورية قازاقستان. ومن بين العلماء المؤثرين في تركيا ومصر و قازاقستان وقيرغيزستان وجمهورية داغستان شارك فيه النائب الأول لرئيس إدارة مسلمي أوزبكستان حميدجان داملا إيشمتبيكوف

    بدأت الفعالية بتلاوة القرآن الكريم والتبريكات

   افتتح رئيس إدارة مسلمي قازاقستان المفتي العام نوروزباي حاجي تغنولي المؤتمر الدولي ورحب بالمشاركين. ثم ألقى كلمة حول الأعمال الصالحة التي تتم في البلاد على الصعيد الديني والهدف الأساسي من اللقاء في هذا الموضوع

   وخلال هذا الحدث المرموق ألقى حميدجان داملا إيشمتبيكوف أيضًا كلمة حول الموضوع وطرح مقترحات ومبادرات مهمة. وشدد على وجه الخصوص على أهمية وحدة الزعماء الدينيين وعلماء الدين الإسلامي في الوضع المعقد اليوم حيث يواجه العالم الإسلامي مشاكل مختلفة اليوم تحت ستار الدين يتزايد نشر وجهات النظر المتطرفة في المجتمع من خلال تحريض الشباب على العنف وفقدان القيم العائلية. ويجب على العلماء المسلمين والعاملين في المجال الديني أن يكونوا قادة في منع هذه التهديدات ومكافحتها

    وخلال كلمته قال دوملا حميدجون للمشاركين إن تجربة أوزبكستان في مكافحة الأفكارالخاطئة المختلفة وجوهر فكرة "التنوير ضد الجهل" والعمل العملي المنجز في هذا الاتجاه معترف بها على المستوى الدولي. وإدارة مسلمي أوزبكستان على استعداد دائمًا لمواصلة التعاون في هذا الصدد بدورهم.  و أعرب المشاركون في الاجتماع عن تقديرهم الكبير للعمل الجاري في بلادنا في نفس الاتجاه

    في المؤتمر الدولي ناقش العلماء وخبراء الصناعة العواقب الضارة للأفكارالخاطئة والحاجة إلى محاربتها بالتنوير والحاجة إلى إقامة تعاون وثيق في هذا الصدد ولا سيما الحاجة إلى تبادل الخبرات وتحسين المعرفة والمهارات. كما لوحظ أن هذه الجماعات تظهر أفكارا سيئة عن الإسلام للإنسانية مما يؤثر على اهتمام الناس بديننا وعقيدة بعض المسلمين

  وفي نهاية اللقاء تم الاتفاق على ضرورة التعاون الواسع في كافة القضايا المشتركة

نعمت موسى يوف

مراسل الخدمة الصحفية لإدارة مسلمي أوزبكستان

 

 Эслатма! Бу йилги бароат кечаси 24 феврал шанба кунидан 25 феврал якшанбага ўтар кечасига тўғри келмоқда, иншаАЛЛОҲ.

Бароат сўзи қандай маънони англатади?

“Бароат” сўзи араб тилида “озод бўлиш”, “нажот топиш” деган маъноларни англатади. Бу кечанинг бундай номланишига сабаб, унда Аллоҳ таолонинг раҳмати ва фазли ила беҳисоб инсонлар дўзахдан нажот топадилар.

Бароат кечаси қандай кеча?

Онамиз Оиша розияллоҳу анҳо айтадилар: Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васаллам мендан:Эй Оиша бу кеча қандай кеча эканини биласизми?” деб сўрадилар. Мен: “Аллоҳ ва Унинг Расули билувчироқ”, дедим. Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васаллам: “Бу шаъбоннинг ўн бешинчи кечасидир. Аллоҳ азза ва жалла бу кеча бандаларига раҳмат назари билан қарайди ва мағфират сўровчиларни мағфират этади, раҳм сўровчиларга раҳм қилади, дилларида мусулмонларга нисбатан гина, адоват сақловчи кишиларни қандай бўлса, шундай ҳолатда қўйиб қўяди”, дедилар (Имом Байҳақий ривояти).

Бароат кечасида нималар содир бўлади?

Оиша розияллоҳу анҳодан ривоят қилинади. Набий соллаллоҳу алайҳи васаллам: Бу кечада (шаъбоннинг ўн бешинчи кечасида) нималар бўлишини биласизми?” дедилар.

Оиша розияллоҳу анҳо: “Ё Аллоҳнинг Расули, бу кечада нималар бўлади?” дедилар.

У зот алайҳиссалом: “У кечада Одам болаларининг бу йилда туғиладиганлари ва бу йилда вафот этадиганлари ёзилади ва у кечада уларнинг амаллари кўтарилиб, ризқлари нозил бўлади”, дедилар (Имом Байҳақий ривояти).

Бароат кечасида гуноҳлар мағфират қилинади

Ҳазрат Абу Бакр Сиддиқ розияллоҳу анҳудан ривоят қилинади. Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васаллам айтдилар: “Аллоҳ таоло шаъбоннинг ўн бешинчи кечаси дунё осмонига (Ўзининг шаънига мувофиқ) тушади ва Аллоҳга ширк келтирган ва қалбида гина, кудурат бор кишидан бошқа барчани мағфират қилади” (Имом Байҳақий ривояти).

Бароат кечасида дуолар қабул бўлади

Усмон ибн Абул Осс розияллоҳу анҳудан ривоят қилинади. Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васаллам айтдилар: “Қачон шаъбоннинг ўн бешинчи кечаси бўлса, бас, (Аллоҳ таоло тарафидан) бир нидо қилувчи нидо қилади: “Бирорта мағфират сўровчи борми, Мен уни мағфират қиламан! Бирор нарса сўровчи борми, Мен унга бераман”, дейди. Шу вақтда ким сўраса, унга берилади. Зинокор ҳотин ва мушрикдан бошқа”.

Бароат кечасида одамлар дўзахдан озод қилинади

Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васаллам айтдилар: Жаброил алайҳиссалом менинг олдимга келиб: “Бу шаъбоннинг ўн бешинчи кечасидир. Аллоҳ таоло бу кечада кўп одамларни дўзахдан озод қилади. Уларнинг адади Калб қабиласи қўйларининг жунларидан ҳам зиёда бўлади. Фақат бу кечада Аллоҳ таолога ширк келтирган, гиначи ва қариндошлик алоқаларини узувчи, изорини (манманлик билан) тўпиғидан пастга тушириб юрувчи, ота-онасига оқ бўлувчи ва хамр ичувчи кишиларга раҳмат назари билан қарамайди”, дедилар (Имом Байҳақий ривояти).

Бароат кечасида қандай амалларни бажариш лозим?

1. Хуфтон ва бомдод намозини жамоат билан адо этинг.

2. Истиғфор айтишни кўпайтиринг.

“Астағфируллоҳуллазий лаа илааҳа иллаа ҳувал ҳайюл қаййум ва атуубу илайҳи”.

3. Ўзингиз ва барча уммат учун хайрли дуолар қилинг.

Айниқса, “Аъузу би афвика мин ъиқобик ва аъузу биризока мин сахотик ва аъузу бика минка жалла важҳука лаа уҳсий санаан алайка анта камаа аснайта ъалаа нафсика” дуосини ўқиш лозим.

4. Тоқатингиз етганича зикрлар, нафл ибодатлар, Қуръон тиловати қилинг.

Хусусан, “Субҳааналлоҳи валҳамдулиллаҳи ва лаа илаҳа иллаллоҳу валлоҳу акбар. Ва лаа ҳавла ва лаа қуввата илла биллаҳил ъалиййил ъазийм” зикрини кўп айтиш тавсия этилади.

5. Шаъбоннинг ўн бешинчи куни рўза тутинг.

Али розияллоҳу анҳудан ривоят қилинади: “Қачон Шаъбоннинг ўн бешинчи кечаси бўлса, унинг кечасини бедор ўтказинглар, кундузининг рўзасини тутинглар. Чунки ўшанда Аллоҳ қуёш ботиш пайтида дунё осмонига тушади ва тонг отгунича: “Қани, истиғфор айтувчи борми, уни мағфират қиламан. Қани, ризқ сўровчи борми, унга ризқ бераман. Қани, балога учраган борми, унга офият бераман. Қани фалон, фалон” (дейди) дедилар (Имом Ибн Можа ривояти).

Бароат кечасини бедор ўтказганга жаннат вожиб бўлади

Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васаллам: “Ким бешта кечани бедор ўтказса, жаннат унга вожиб бўлади – тарвия, арафа, қурбонлик, фитр ва шаъбоннинг ўн бешинчи кечаларидир”, дедилар.

Аллоҳ таоло барча мўмин-мусулмонларни бу муборак ой ва кечаларнинг фазилатларидан тўлиқ баҳраманд этсин. Рамазон ойига соғ-саломат етказсин.

Даврон НУРМУҲАММАД

 ومن المخطط رقمنة العمليات التعليمية لمؤسسات التعليم الديني العالي الالتابعة لإدارة مسلمي أوزبكستان وخاصة معهد طشقند الإسلامي وتحسين تبادل الوثائق المتبادلة

  يجري حاليًا تنفيذ العمل التنظيمي والفني اللازم لإدخال نظام معلومات “HEMIS” في المعهد

 HEMIS هو نظام معلومات لإدارة عمليات التعليم العالي والذي يتضمن وحدات "التنظيم الإداري" و"العملية التعليمية" و"النشاط العلمي" و"الإدارة المالية"

  يتم استخدام نظام معلومات HEMIS من قبل أكثر من 220 مؤسسة للتعليم العالي وأكثر من مليون طالب ومعلم. تم دمج نظام معلومات HEMIS المصمم لإدارة عمليات التعليم العالي مع أكثر من 100 نظام معلومات آخر مثل my.gov.uz و  ansfer.edu.uz وsolik.uz وmehnat.uz  و diplom.edu.uz

  ونتيجة لإدخال نظام معلومات “HEMIS” في النظام التعليمي من قبل المتخصصين في معهد طشقند الإسلامي ستتاح للمؤسسة التعليمية والمعلمين والطلاب الفرص التالية

-  تضاف المؤسسات التعليمية الدينية إلى قائمة المؤسسات التعليمية في نظام وزارة التعليم العالي والعلوم والابتكار؛

-  تبادل الوثائق لمواصلة الدراسات على مستوى البكالوريوس والماجستير أو في المؤسسات التعليمية في خارج البلاد؛

-  سيكون من الأسهل الحصول على مرجع من بوابة خدمات الدولة التفاعلية الوحيدة my.gov.uz

-  سيحصل الطلاب على خصومات على تذاكر النقل للسفر الإقليمي وبين المدن؛

 -  يمكنهم استئناف الدراسة من خلال نظام النقل transfer.edu.uz

   soliq.uz -   يمكن للطلاب الذين يعيشون على الإيجار من قبل لجنة الضرائب الحكومية لجمهورية أوزبكستان إعفاء مالك الشقة من ضريبة الدخل؛

 - صندوق التقاعد، وسجل الشباب، ويمكن للأشخاص ذوي الإعاقة استخدام الامتيازات ذات الصلة؛

 - إمكانية الحصول على معلومات عن الخريجين من بوابة mehnat.uz

- من خلال نظامdiplom.edu.uz ، من الممكن الحصول على راحة تقديم الدبلوم الإلكتروني

عقد السيد م .ولييوف، رئيس قسم المعلومات والدعم الفني، ندوة لتعريف الطلاب بتطبيق نظام معلومات  HEMISهيميس في معهد طشقند الإسلامي. وقدم فيه معلومات مهمة لأعضاء هيئة التدريس والموظفين حول إمكانيات نظام HEMIS واستخداماته

تم تنظيم الندوة التعليمية العملية بشكل تفاعلي. وقد شارك فيها الطلاب بشكل فاعل وقاموا بطرح الأسئلة المتعلقة بنظام . HEMIS”  وقدم الخبير إجابات عملية على الأسئلة باستخدام أمثلة .“HEMIS”

خدمة الصحافة لمعهد طشقند الاسلامي

الخميس, 22 شباط/فبراير 2024 00:00

Эгасидан берухсат олинган дарахтлар

Cавол: Бир хонадонда бир нечта олма дарахтлари бор экан. Суриштириб билинса, бу дарахтлар ниҳоллик вақтида ўғирлаб олиб келинган экан. Хонадон эгаси қилган хатосини тушуниб, нима қилишни билмаяпти. Кесиб ташласинми ёки бошқа нимадир қилиш мумкинми?

Жавоб: Бисмиллаҳир Роҳманир Роҳим. Динимизда ҳеч ким ўзгага тегишли нарсани унинг рухсатисиз ейиши, ишлатиши мумкин эмас.

Пайғамбаримиз Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васаллам бундай деганлар: “Мусулмон кишининг моли бошқага ҳалол эмас, фақатгина ўзи рози бўлиб, кўнглидан чиқариб берса, ҳалол бўлади” (Имом Аҳмад ривояти).

Ўғирланган нарсалар ҳақиқий эгасининг ҳақи ҳисобланади. Шунинг учун бу одам ниҳол эгасини топиб, дарахтни ҳам, мевасини ҳам қайтариши ва қилган ўғирлиги учун истиғфор айтиши лозим бўлади. Ёки қийматини бериб, эгасининг розилиги билан мазкур дарахтлардан фойдаланиши ҳам мумкин.

Агар эгасини топишнинг иложи бўлмаса, дарахтни кўчириб, бирор умумий фойдаланиш жойларига, масалан, кўча, болалар боғчаси, мактабларга экиб берсин. Ана шунда савоби эгасига бориб туради.

Бу ҳақда фиқҳий манбаларимизда бундай дейилган: “Бирор кишининг зиммасида қарзлар ёки зулм билан олинган нарсалар бўлса ва уларнинг эгалари топилмаса, гарчи барча мол-мулкига тенг миқдорда бўлса ҳам олган нарсалари миқдорича садақа қилади. Шу билан у охиратдаги жавобгарликдан қутилади” (“Танвирул абсор” китоби). Валлоҳу аълам.

Ўзбекистон мусулмонлари идораси Фатво маркази.

الخميس, 22 شباط/فبراير 2024 00:00

“…сўралурсизлар”

Аллоҳ таоло бизга жуда кўплаб неъматлар берган. Бу неъматлар шунчалар кўпки, уларни санаб адоғига ета олмаймиз. Нафас олишимиз, кўзларимиз кўриши, турли ҳидлар ва тамларни фарқлай олишимиз, қўл-оёқларимиз ҳаракати, буларнинг барчаси ҳеч нарса билан ўлчаб бўлмас даражадаги улкан неъматлардир. Агар бизда шулардан бошқа неъмат бўлмаса ҳам Аллоҳнинг берган неъматларини ҳаққини адо эта олмаган бўлардик. Лекин атрофга назар солсангиз, мислсиз ва саноқсиз неъматлар аро кўмилиб яшаётганимизни ҳис қиласиз. Мол-дунё, лаззатли таомлар, замонавий маркаблар, данғиллама уйлар ва ҳоказо... Бу неъматлар ҳаммаси ўз йўлигаю лекин бу неъматлар ичида энг буюкларидан бири шубҳасиз, фарзанд неъматидир.

Сабаби ҳаётингизда Аллоҳ таоло сизга нимаики моддий неъматлар берган бўлса, уларнинг барини ўйлаб ҳам ўтирмай фарзандингизнинг камоли учун қурбон қилишга тайёр турасиз. Бирор киши агар унга соғлом фитрат берилган бўлса, фарзандининг бахти учун ўзидаги бирор моддий неъматга бахиллик қилмайди. Буни барча бирдек эътироф этади.

Мусулмон одам доим ёдида тутиши лозимки, Аллоҳ таоло Қиёмат куни бизга ато этган бу ададсиз неъматлари ҳақида ҳисоб қилади. Неъматларнинг кичигидан тортиб каттасигача нимага сарфлаганимиз, қандай сарфлаганимиз ҳақида ҳисоб сўрайди. Шулар қаторида фарзанд неъмати ҳақида ҳам.

Аллоҳ таоло бундай марҳамат қилади: “Сўнгра Аллоҳ сизга берган барча нематлар ҳақида албатта сўралурсизлар” (Такасур сураси, 7-оят).

Мана шу оятни бир тадаббур қилиб кўрайлик. Устимизга ёғилиб турган сон-саноқсиз неъматлар шукрини адо этяпмизми? Ушбу неъматларни тўғри йўлда сарфлаяпмизми?

Буларнинг ичида энг қийматли неъмат бўлмиш фарзандларимиз ҳақида Роббимиз сўраб қолса, берадиган жавобимиз тайёрми? Фарзандларимизнинг тарбияси қандай бўлгани, уларнинг тарбиясига қанча вақт, илм, маблағ сарфлаганимиз ҳақида сўраса-чи? Фарзандларимиз эртага Қиёмат кунида юзимизни ёруғ қиладиган даражада салоҳиятли, тарбияли, ахлоқ-одоблими?

Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васаллам айтадилар: “Қиёмат кунида Одам боласининг қадами токи беш нарса ҳақида сўралмагунича, Роббининг хузуридан силжимайди: умрини нималарга сарфлагани, ёшлигини нималар билан ўтказгани, молини қаердан топиб, қаерга сарфлагани ҳамда олган илмига амал қилгани ёки қилмагани ҳақида”.

Бугун Аллоҳга шукрки, қўлимизда жуда ҳам кўп неъматлар бор. Мана шу неъматларни фарзандларимиз тарбияси йўлида сафарбар қилишга тиришмоғимиз даркор. Роббимиз бизга берган соғлик-саломатлик, мол-дунё, тинчлик-омонлик ҳамда бўш вақт каби неъматлардан фарзандларимиз тарбияси йўлида фойдаланиб қолишимиз керак.

Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васаллам бундай дедилар: “Бешта нарсадан олдин бешта нарсани ғанимат бил: қаришингдан олдин ёшлигингни, касал бўлишдан олдин соғлигингни, фақирлигингдан олдин бойлигингни, машғул бўлишингдан олдин бўш вақтингни ва ўлимдан олдин ҳаётингни”.

Яхши бир тавсия шуки, эр-ҳотин бирга ўтириб бир қоғозга ўзларида мавжуд бўлган барча моддию маънавий неъматларни ёзиб чиқадилар. Кейин шу имкониятлардан фарзанд тарбияси йўлида қандай фойдаланиш мумкинлиги ҳақида бош қотирадилар. Ана шунда Аллоҳнинг изни ила ўша оилага жуда ҳам кўплаб футуҳотлар файз-баракалар ёғилса ажаб эмас, иншааллоҳ. Зеро, меҳрибон Роббимиз Ўз Каломида “Бизни йўлимизда жидду жаҳд қилганларни тўғри йўлларимизга йўллаб қўямиз” деб марҳамат қилган.

Доктор Абдуллоҳ Муҳаммад Абдулмуътининг
"Фарзанд тарбиясида 700 та сабоқ" китобидан
Ғиёсиддин Ҳабибуллоҳ, Камронбек Ислом таржимаси.

الصفحة 2 من 144

Видеолавҳалар

Top